Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

Мета статті полягає в оцінюванні наукових позицій стосовно впливу етики на право загалом і структурні елементи системи права, визначенні напрямів і результатів такого впливу, а також з’ясуванні ролі етичних засад у формуванні дієвого механізму правового регулювання публічної служби. Методологія. З огляду на окреслену мету, специфіку об’єкта й предмета дослідження, методологічну основу публікації становить комплекс методів, завдяки яким було розглянуто підходи до розуміння ролі етики в праві. Метод формальної логіки використано для з’ясування змісту службового права. Емпіричний метод було застосовано під час вивчення питання формування етичних засад службового права. Компаративний – для порівняння українських та іноземних підходів до розроблення етичних засад службового права. Наукова новизна зумовлена тим, що етична складова є засадою для формування правової системи на аксіологічному, гносеологічному, праксеологічному рівнях. Тому в публікації обґрунтовано відмінності між поняттями «етика права», «правова етика», «юридична етика» та «правнича етика». Висновки. Важливим елементом удосконалення службового права є етична складова. По-перше, зниження впливу влади та релігійних норм на поведінку людини потребує формування нового чи вдосконалення попереднього механізму регулювання суспільних відносин. По-друге, право та мораль у вигляді етичних норм є історично взаємопов’язаними, механізм їх взаємовпливу перевірений часом. По-третє, їм притаманна компенсаторна функція: якщо право не може вирішити суспільного конфлікту, посилаються на норми моралі. Завдяки цьому зниження рівня моральності, з огляду на специфіку розвитку суспільства (послаблення уваги людини до суспільства через діджиталізацію, поява нових цінностей), компенсують шляхом закріплення етичних норм у нормах права.