Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

Мета статті – дослідити сутність законного цивільного процесуального інтересу як елементу цивільного процесуального статусу заявника у справах окремого провадження. Методологія. Методологічну основу дослідження становлять методи та прийоми наукового пізнання. Їх застосування обумовлене системним підходом, який надає можливість розглядати окреслені проблеми в єдності їх соціального змісту та юридичної форми. Системний і структурно-функціональний методи використані для встановлення змісту досліджуваних категорій та відповідних правових явищ, формування понятійно-категоріального апарату; діалектичний та логіко-юридичний методи – для формування основоположних понять і наукових положень; метод прогнозування – для окреслення актуальних напрямів розвитку інституту учасника справи окремого провадження й удосконалення його законодавчого забезпечення тощо. Наукова новизна полягає у формулюванні низки нових концептуальних положень і висновків у контексті юридичної практики стосовно законного цивільного процесуального інтересу як елементу цивільного процесуального статусу заявника у справах окремого провадження. Висновки. У висновках констатовано, що на підставі аналізу чинного цивільного процесуального законодавства України, а також правової доктрини цивільний процесуальний статус заявника є сукупністю закріплених у цивільному процесуальному законодавстві прав, обов’язків та інтересів зазначеного суб’єкта цивільних процесуальних правовідносин; виокремлено певні структурні елементи цивільного процесуального статусу; увагу акцентовано на необхідності підтвердження наявності або відсутності певного юридичного факту, що має значення для реалізації законного цивільного процесуального інтересу як елементу цивільного процесуального статусу заявника у справах окремого провадження.