Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

Розглянуто особливості застосування технічних засобів фіксації на основі теорії криміналістики, кримінального процесу та практичної сучасної діяльності органів досудового розслідування. Розкрито ключові теоретичні положення, а також здійснено порівняння форм фіксації обшуку під час досудового розслідування, що надає можливість повною мірою зрозуміти й оцінити досліджувану проблематику. Актуальність дослідження зумовлена змінами чинного кримінального процесуального законодавства в контексті провадження обшуку на стадії досудового розслідування. Предметом дослідження є форми фіксації обшуку, зокрема із застосуванням техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування. Методологічну основу дослідження становлять: опис, порівняння та аналіз. Проаналізовано погляди авторитетних науковців щодо наукової значущості проблематики звуко- та відеофіксації. Основний зміст статті присвячено розгляду окремих питань криміналістичної тактики щодо аналізу тактичних прийомів слідчо-оперативної групи під час проведення обшуку, а саме: окреслення вимог до технічних засобів, за допомогою яких відбувається фіксація обшуку; визначення кола осіб, на яких покладається обов’язок ведення відеозапису під час обшуку; встановлення моменту, з якого починається обов’язкова відеофіксація обшуку; аналіз окремих тактичних прийомів слідчо-оперативної групи під час проведення обшуку. Також розглянуто більш прогресивні форми візуалізації, що уможливлюються завдяки комп’ютерним технологіям. Головною метою статті є розгляд окремих питань тактики проведення обшуку із застосуванням техніко- криміналістичного забезпечення досудового розслідування. Доведено, що порядок застосування технічних засобів фіксування слідчих (розшукових) дій, зокрема обшуку, має бути відображений в окремому нормативно-правовому акті. Також підкреслено доцільність розроблення відповідної інструкції, із визначенням кола осіб, уповноважених на відеозйомку, вимог до технічних засобів фіксації тощо.