Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

Розглянуто проблеми детермінації злочинів у соціально-бюджетній сфері, концентрування в ній «тіньового» сектору економіки, корумпованості державного апарату, керівної управлінської ланки в недержавному секторі економіки, можливості масштабних зловживань під час банкрутства підприємств, а також поширення кримінально-силових способів вирішення соціальних суперечностей. Правопорушення, що посягають на власність, є наслідком складних обставин соціального, економічного, психологічного спрямування. З’ясовано, що спричиняють активізацію правопорушень щодо привласнення власності такі чинники: брак ефективного контролю з боку держави за використанням і розпорядженням державною та муніципальною власністю; несформованість у більшості громадян навичок економічної поведінки в умовах ринкових відносин, що призводить до зростання рівня віктимності населення в аналізованій сфері; поширення установок на протиправні шляхи вирішення протиріч в осіб, які не адаптувалися до цих умов. Кримінологічні дослідження засвідчують необхідність першочергового врахування таких явищ і процесів в економічному житті суспільства, як стан і розвиток виробництва, забезпечення актуальних потреб та інтересів населення, причому не тільки споживчих, а й таких, що стосуються зайнятості, отримання стабільного доходу. Здійснення реформ в економіці є недостатньо кримінологічно обґрунтованим, що створило умови для швидкого збагачення злочинних угруповань та окремих осіб за рахунок держави, послаблює можливості правоохоронних органів у протидії негативним наслідкам реформ.