Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

Досліджено цивільний процесуальний статус заявника в справах окремого провадження. Шляхом аналізу наукової доктрини та цивільного процесуального законодавства України визначено поняття й виокремлено елементи цивільного процесуального статусу заявника в справах окремого провадження. Встановлено, що цивільним процесуальним статусом заявника є сукупність прав, обов’язків та інтересів зазначеного суб’єкта цивільних процесуальних правовідносин, закріплених у цивільному процесуальному праві. Обґрунтовано положення, згідно з яким до елементів цивільного процесуального статусу заявника належать: суб’єктивні цивільні процесуальні права, юридичні цивільні процесуальні обов’язки, законні цивільні процесуальні інтереси. Визначено, що цивільний процесуальний статус заявника в справах окремого провадження, з огляду на підстави та передумови його виникнення, є дещо подібним до цивільного процесуального статусу позивача в справах позовного провадження. Так, і заявник у справах окремого провадження, і позивач у справах позовного провадження наділені загальними цивільними процесуальними правами учасників справи, передбаченими в ч. 1 ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України, а також загальними цивільними процесуальними обов’язками, передбаченими ч. 2 ст. 43 цього Кодексу. З’ясовано, що заявник у справах окремого провадження має права та обов’язки сторін, крім випадків, передбачених у розділі ІV зазначеного Закону. Відповідну норму слід тлумачити не буквально, а адаптувавши її до спеціальної юридичної процедури розгляду справ у порядку окремого провадження. Доведено, що цивільний процесуальний інтерес заявника полягає в прагненні домогтися бажаного для себе процесуального результату – ухвалення рішення суду про задоволення заяви.