- негласна робота; оперативно-розшукова діяльність; нормативно-правові акти.
- Сторінки 115-128
Висвітлено історично-правові передумови законодавчого врегулювання організації негласної роботи й оперативно-розшукової діяльності в Україні в контексті соціальних трансформацій і реформування правоохоронних органів. Розглянуто генезу цих видів діяльності. Схарактеризовано сучасний стан законодавчого врегулювання організації негласної роботи й оперативно-розшукової діяльності. Окреслено напрями подальшого його розвитку й удосконалення. Виокремлено історичні етапи зародження, становлення та розвитку законодавчого врегулювання організації негласної роботи й оперативно-розшукової діяльності в Україні: перший етап охоплює період Київської Русі (X–XIII ст.); другий – пов’язаний із належністю українських земель до Великого князівства Литовського та Речі Посполитої (XIV–XVI ст.); третій – припадає на часи, коли Україна входила до складу Російської імперії (XVII – поч. XX ст.); четвертий етап умовно визначено як «радянський період» (1917–1991); п’ятий – розпочався зі здобуття Україною незалежності й тривав до прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України 2012 року; шостий етап триває дотепер і пов’язаний із дією нового кримінального процесуального законодавства та реформуванням системи правоохоронних органів. Окреслено ознаки сучасного законодавчого врегулювання організації негласної роботи й оперативно-розшукової діяльності, серед яких: 1) сфера суспільних відносин правоохоронної діяльності, правове регулювання якої здійснюють на підставі низки нормативно-правових актів, зокрема відомчих; 2) цілеспрямований, організаційний, результативний характер; 3) правова форма відносин між суб’єктами й об’єктами; 4) конкретність, тобто зв’язок із реальними відносинами; 5) наявність цілісної системи засобів його забезпечення, що відповідають вимогам законності; 6) гарантування доведення норм права до їх виконання; 7) здійснення в інтересах суспільства на підставі норм права й актів реалізації права; 8) визначальна мета – вплив на поведінку суб’єктів та об’єктів правоохоронної діяльності для виконання поставлених завдань.