uk

Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

  • Головна
  • Том 14, № 3, 2024

  • Міжнародні правові стандарти й досвід європейських країн протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству

  • Отримано 28.04.2024,
  • Доопрацьовано 04.08.2024,
  • Прийнято 27.08.2024
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 14, № 3, 2024
  • міжнародно-правовий механізм протидії насильству за ознакою статі; загальноєвропейські стандарти; насильство за ознакою статі; запобігання домашньому насильству; обмежувальні заходи
  • https://doi.org/10.56215/naia-chasopis/3.2024.22
  • Сторінки 22-32

Актуальність дослідження полягає в необхідності вдосконалення правових механізмів боротьби з гендерно зумовленим насильством на тлі збільшення кількості військових конфліктів у світі, що створюють сприятливі умови для останнього. Мета статті – здійснення аналізу нормативних положень міжнародного законодавства, досвіду окремих європейських країн із запобігання виявам ненависті за ознаками статі й гендера, протидії домашньому насильству із застосуванням заходів кримінально-правового характеру. Було констатовано, що правові стандарти, визначені нормативними актами міжнародних організацій, міжнародними договорами й конвенціями, є базисом для національних і регіональних стандартів протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству. Міжнародні правові постулати гендерної рівності є визначеними нормативною базою Організації Обʼєднаних Націй, Ради Європи, Європейського Союзу та Організації з безпеки та співробітництва в Європі, інших світових і європейських організацій положення щодо прав людини, визнані державами-учасницями цих організацій шляхом укладання двосторонніх та багатосторонніх договорів, імплементовані через ратифікацію, є основою для формування національних внутрішніх стандартів прав жінок, дітей, особи незалежно від статі. Сформульовано висновок, що національні стандарти гарантування та захисту прав людини у сфері гендерної рівності є впровадженням міжнародних стандартів і загальноєвропейських положень, їх упровадження в українське законодавство може достатньо повно й ефективно забезпечувати реалізацію правових заходів протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству. Сформульовані в статті ідеї спрямовані на пошук дієвіших засобів кримінально-правового характеру в законотворчості та правозастосовній діяльності

Використані джерела

[1] All-Ukrainian action “16 days against violence”. (2023). Retrieved from https://inf.lic.org.ua/publikatsiyi/vseukrayinska-aktsiya-16-dniv-proty-nasylstva/.

[2] Bakayim, M.V. (2021). Experience of foreign countries in overcoming domestic violence. European Perspectives, 1, 60-68. doi: 10.32782/EP.2021.10.

[3] Barrington, C., Peterman, A., Akaligaung, J.A., Palermo, T., de Milliano, M., & Aborigo, R.A. (2022). “Poverty can break a home”: Exploring mechanisms linking cash plus programming and intimate partner violence in Ghana. Social Science & Medicine, 292, article number 114521. doi: 10.1016/j.socscimed.2021.114521.

[4] Blaker Strand, V. (2020). Interpreting the ECHR in its normative environment: Interaction between the ECHR, the UN Convention on the elimination of all forms of discrimination against women and the UN Convention on the rights of the child. The International Journal of Human Rights, 24(7), 979-992. doi: 10.1080/13642987.2019.1574423.

[5] Conclusions of the Commission against Racism of the Council of Europe regarding Ukraineʼs non- implementation of its priority recommendations. (2020). Retrieved from https://www.coe.int/uk/web/kyiv/-/council-of-europe-s-anti-racism-commission-says-ukraine-has-not-implemented-its-priority-recommendations.

[6] Demir, E. (2021). The European Court of Human Rightsʼ engagement with international human rights instruments: Looking at the cases of domestic violence. The Age of Human Rights Journal, 17, 79-96. doi: 10.17561/tahrj.v17.6347.

[7] Department of Communication of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine. (2023). Number of statements about domestic violence – Kateryna Pavlichenko. Retrieved from https://mvs.gov.ua/news/kilkist-zaiav-pro-vcinennia-domasnyogo-nasilstva-zbilsujetsia-katerina-pavlicenko.

[8] Dmytrashchuk, O.S. (2020). Foreign experience in preventing domestic violence. Legal Science, 1(103), 284- 292. doi: 10.32844/2222-5374-2020-103-1.34.

[9] Dmytrashchuk, O.S. (2021). Prevention of domestic violence by units of the National Police of Ukraine. (PhD thesis, Dnipro State University of Internal Affairs, Dnipro, Ukraine).

[10] Draft of the new Criminal Code of Ukraine. (2024). Retrieved from https://newcriminalcode.org.ua/criminal-code.

[11] Dudorov, O.O., & Havronyuk, M.I. (2019). Responsibility for domestic violence and gender-based violence (scientific and practical commentary on the novel Criminal Code of Ukraine). Kyiv: Vaite.

[12] Gridina, N.Y. (2020). Countering gender-based violence as an object of administrative and legal regulation. Legal Science, 3(105), 152-160. doi: 10.32844/2222-5374-2020-105-3.19.

[13] Inter-Agency Standing Committee. (2015). Guidelines for integrating gender-based violence interventions in humanitarian action. Reducing risk, promoting resilience and aiding recovery. Retrieved from https:// gbvguidelines.org/wp/wp-content/uploads/2015/09/2015-IASC-Gender-based-Violence-Guidelines_lo- res.pdf.

[14] International Institute for Strategic Studies in London. (2023). Editorʼs introduction. Armed Conflict Survey, 9(1), 5-10. doi: 10.1080/23740973.2023.2277527.

[15] Ismaidar, I., & Rahmayanti, R. (2023). Legal protection for children as victims of domestic violence. Randwick International of Social Science Journal, 4(1), 106-110. doi: 10.47175/rissj.v4i1.628.

[16] Judicial power of Ukraine. (2024). Judicial statistics. Retrieved from https://court.gov.ua/inshe/sudova_ statystyka/.

[17] JurFem Analytical Centre. (2022). Report “Domestic violence in the conditions of war: First half of 2022”. Lviv: JurFem Analytical Centre.

[18] Kachynska, M.O. (2017). Gender-based violence. Law and Society, 2(2), 14-16.

[19] Ladychenko, V.V., Golovko, L., & Vysotskyi, V. (2021). Combating domestic violence in Eastern European countries. Social and Legal Studies, 4(4), 62-68. doi: 10.32518/2617-4162-2021-4-62-68.

[20] Lomakina, O.V. (2020). Foreign experience of combating domestic violence and violence based on the article. Theory and Practice of State Administration and Local Self-government, 1. doi: 10.35546/kntu2308-8834/2020.1.18.

[21] Matveeva, L.H. (2020). International and European standards for the protection of the rights of vulnerable population groups. Bulletin of the Penitentiary Association of Ukraine, 3(13), 48-59. doi: 10.34015/2523-4552.2020.3.05 UDC 343.2.

[22] Melyankov, V., & Usatiy, G. (2020). Problems of criminalization of domestic violence. International Multidisciplinary Scientific Journal “Logos. The Art of Scientific Thought”, 10, 91-99. doi: 10.36074/2617-7064.10.018.

[23] Mytnyk, U.M. (2019). Criminal legal counteraction to domestic violence in certain countries of the European Union. Scientific Notes at UKMA. Legal Sciences, 3, 83-87. doi: 10.18523/2617-2019.3.83-87.

[24] Naumenko, M.V. (2023). Civil legal protection of victims of domestic violence in Ukraine and European countries. Law and Society, 3, 117-123. doi: 10.32842/2078-3736/2023.3.16.

[25] Ostapchuk, L.H. (2023). Restraining measures applied to perpetrators of domestic violence: National and international experiences. Electronic Scientific Publication “Analytical and Comparative Jurisprudence”, 5, 485-489. doi: 10.24144/2788-6018.2023.05.87.

[26] Pertseva, T.O., Ogorenko, V.V., Kozhina, G.M., Zelenska, K.O., Nosov, S.G., Tereshina, I.F., Gnenna, O.M., Mamchur, V.Y., Timofeev, R.M., & Shornikov, A.V. (2021). Actual problems of family violence. Dnipro: Lira.

[27] Repan, M., & Panchenko, L. (2022). Relationship between gender-based and domestic violence: Concept, characteristics and general overview of legislation. Scientific Bulletin of the Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, 1, 312-318. doi: 10.31733/2078-3566-2022-1-312-318.

[28] Stepanenko, O., Stepanenko, A., Kolodina, A., Kaminskyi, P., & Staurska, O. (2023). Phenomenology of domestic violence. Amazonia Investiga, 12(64), 94-101. doi: 10.34069/AI/2023.64.04.9.

[29] Vasylkivska, I.P. (2022). Development of legislation on criminal liability for forced marriage in the aspect of countering gender-based violence. Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University, 72(2), 127-131. doi: 10.24144/2307-3322.2022.72.53.

[30] Wolf, A-K., & Werner, M. (2021). Victimsʼ rights looking good on paper – how criminal prosecution in Germanyfails victims of sexual violence. German Law Journal, 22(5), 800-816. doi: 10.1017/glj.2021.43.

[31] Yevdokimova, O. (2021). Ways to prevent domestic violence: State and administrative aspect. (Masterʼs diploma, Black Sea National University named after Peter Mohyla, Mykolaiv, Ukraine).

[32] Zhukovska, G.G., Levchenko, K.B., Ostapenko, O.O., & Suslova, O.I. (2020). Gender policy in normative and legal documents. Part 1. Kyiv: OSCE.