Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

Сучасна правова держава в західній правовій традиції за низкою характеристик (інструментальних і сутнісних) вирізняється, по-перше, від ретроспективних її аналогів (наприклад, держав середньовіччя), по-друге, від розуміння та сприйняття держави в інших правових (і культурних) традиціях, наприклад ісламській. Крім того, процес глобалізації та інші ознаки ХХІ століття потребують переважно нових підходів до розуміння держави як суспільного феномену, актуальність дослідження якого зберігається попри значний доробок із цього питання в радянській та українській правничій науці. За часів СРСР однією з найґрунтовніших була праця В. О. Тененбаума “Держава: система категорій” (1971), однак, як й інші праці цього періоду, її зміст було вибудувано на протиставленні сутності соціалістичної та буржуазної держав. Мета публікації – вивчення феномену сучасної держави, аналіз основних наукових підходів до розуміння його сутності. Методологію цієї статті становить аналіз основних підходів до розуміння сучасної держави, її сутнісних ознак й умов її формування. Також порушено проблеми діяльності держави, які мають значення для сучасних умов її функціонування, зокрема ефективності держави. Окремо досліджуються особливості (теорії) держави, що приховані в міжнародному праві. реалізація в Конвенції Монтевідео 1933 р. закріпила такі чотири ознаки держави: 1) постійне населення; 2) визначена територія; 3) власний уряд; 4) вплив на підтримання відносин з іншими державами. У статті висвітлюється феномен напівсуверенних держав. Особлива увага приділяється дослідженню феномену сучасної (національної) держави, що сформувався в епоху буржуазних революцій і як істотно відрізнявся від попередніх типів держави, такими ознаками, як заснування держави в територіальному культурному просторі та нація, до якої належать вільні громадяни; перетворення суспільства на громадянське суспільство з принципом рівності та забороною привілеїв. Попри вагомий науковий доробок у дослідженні окресленої проблеми, актуальною є необхідність подальшого вивчення сутності цього феномену з огляду на реалії початку ХХІ століття.