Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

У статті здійснено аналіз норм національного та європейського законодавства, практики Європейського суду з прав людини й національних судів щодо захисту права працівників на приватне життя під час виконання трудових функцій. Досліджено проблему збереження «приватної автономії» працівників під час здійснення роботодавцем контролю за виконанням таких функцій із застосуванням технічних засобів і способів. Аргументовано необхідність нормативного визначення меж обмеження прав і свобод працівників в умовах такого контролю. Метою дослідження є обґрунтування доцільності нормативного закріплення в національному законодавстві певних гарантій для працівників у разі втручання хазяйської (дисциплінарної) влади роботодавця у сферу їхньої приватної автономії під час використання технічних засобів. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що питання правомірності прослуховування телефонних розмов, контролю за електронним листуванням і спілкуванням працівників у соціальних мережах під час виконання ними трудових функцій є частиною комплексу публікацій щодо меж втручання роботодавця з використанням технічних засобів у приватне життя працівників. Предмет дослідження засвідчує актуальність нормативного визначення національним законодавством приватної автономії працівників та її меж щодо правових гарантій від зазіхань роботодавця. Охорона та захист прав працівників під час виконання ними трудових функцій від втручання дисциплінарної влади роботодавця у сферу їхньої приватної автономії, стеження за спілкуванням в електронних інформаційних мережах, змістом телефонних розмов й електронної та іншої кореспонденції не можуть бути ефективними без нормативного визначення допустимих меж такого втручання в приватне життя працівників