Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

Метою публікації є дослідження поняття та форм реалізації виборчих прав громадян на місцевих виборах в Україні задля розуміння правової категорії та подальшого вдосконалення виборчого законодавства України. Методологія. Під час дослідження проблематики наукової статті було використано загальні та спеціально-правові методи: системного аналізу, порівняльно-правовий, діалектичний підхід, системно-структурний, застосовано прийоми наукового пізнання відповідно до мети й завдань наукового дослідження. Наукова новизна. Новизна дослідження полягає в комплексному аналізі поняття та форм реалізації виборчих прав громадян на місцевих вборах. У статті розглянуто поняття реалізації виборчих прав громадян на місцевих виборах, з огляду на теоретичні наукові підходи до розуміння реалізації права. На підставі аналізу законів України, які врегульовують питання виборчого права громадян на місцевих виборах, визначено, що реалізація виборчих прав громадян є найбільш впливовою формою демократії в державі. Доведено, що саме правові форми реалізації виборчих прав громадян на місцевих виборах мають практичні наслідки, які своєю чергою передбачають реалізацію волі народу та є загальнообов’язковими до виконання органами державної влади. Зазначено, що ценз осілості є однією з найістотніших перепон у реалізації виборчих прав громадян на місцевих виборах. Висновки. Реалізація виборчих прав громадян на місцевих виборах – це процес, під час якого суб’єкт виборчого права, усвідомлюючи власні дії (бездіяльність), керуючись нормативними приписами, вступає у правовідносини, які є юридичним вираженням політичних відносин. Законодавча вимога щодо належності особи до певної територіальної громади як умова реалізації виборчого права на місцевих виборах є найістотнішою перепоною в реалізації виборчого права. Основними формами реалізації виборчого права громадянами на місцевих виборах є виконання, використання та дотримання, за допомогою яких реалізують безпосереднє виборче право.