- бюджет; нецільове використання бюджетних коштів; суб‟єкт злочину; службова особа; бюджетні установи.
- https://doi.org/10.33270/04202002.56
- Сторінки 56-63
Метою публікації є кримінально-правовий аналіз і характеристика службової особи як суб’єкта нецільового використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням. Методологія. У статті використано комплекс наукових методів: термінологічний, системно-структурний, формально-логічний, порівняльно-правовий. Наукова новизна. Розглянуто перелік осіб, які можуть бути суб’єктами нецільового використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням; виокремлено службових осіб суб’єктів господарської діяльності – юридичних осіб небюджетної сфери, що одержують дотації, субсидії чи субвенції як бюджетні кошти; службових осіб юридичних осіб небюджетної сфери, яким згідно з чинним законодавством делеговано право розпоряджатися бюджетними коштами. Наведено перелік осіб, які можуть бути співучасниками нецільового використання бюджетних коштів – як серед працівників бюджетної установи, так і контролюючих та фінансових органів: Державної аудиторської служби, Державної казначейської служби, Державного казначейства України. Визначено особливість вчинення службовою особою нецільового використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням, що полягає в суміжному вчиненні правопорушень проти власності та службових злочинів. Висновки. Класифіковано службових осіб, які вчиняють нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням: головні розпорядники бюджетних коштів; розпорядники нижчого рівня; одержувачі бюджетних коштів; інші службові особи (не керівники) органів державної влади, бюджетних установ, а також установ, підприємств, організацій, які одержують цільові бюджетні кошти.
Використані джерела
[1] Babiak, A.V., Zhyvko, Z.B., & Yosypiv, A.O. (2010). Counteraction to crimes committed in the budget sphere. Lviv: Lviv State University of Internal Affairs
[2] Baier, F.J. (2020). Foreign Direct Investment and Tax: OECD Gravity Modelling in a World with International Financial Institutions. Athens Journal of Business & Economics, 6(1), 45-72.
[3] Dehtiar, Ya.R. (2016). Budget offenses as grounds for liability under current legislation of Ukraine. Economics and Law, 1(43), 19-24.
[4] Dovban, I.M. (2019). Crime of civil servants as a holistic complex phenomenon. South Ukrainian Law Journal, 4(1), 102-104.
[5] Filippov, D.I. (2019). Financial innovations in terms of development of digital economy. Creative Economy, 8(3), 1503-1520.
[7] Хомутенко В., Хомутенко А. Бюджетні інвестиції в контексті інвестиційної привабливості України. Формування сучасної наукової думки: матеріали Міжнар. наук. конф. МЦНД (Кропивницький, 31 січ. 2020). Кропивницький, 2020. С. 17–19.
[8] Кримінальний кодекс України: Закон України від 5 квітня 2001 р. № 2341-III. URL: https://zakon. rada.gov.ua/ laws/show/2341-14#Text.
[9] Запобігання злочинам, пов’язаним з незаконним використанням бюджетних коштів: наук.-практ. посіб. / В.В. Кулаков, В.В. Лень, С.С. Мірошниченко. Запоріжжя: Дніпр. металург, 2011. 289 с. [10]Кислий А.М., Федорчук Ю.В. Оперативно-розшукова характеристика злочинів, пов‟язаних із розкраданням бюджетних коштів під час проведення закупівель медичного обладнання та ліків. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2017. Том 2. № 14. С. 218–230. [11]Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 9-те вид., переробл. та доповн. / за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. Київ: Юридична думка, 2012. 1316 с.
[12]Mischenko L., Telicyn N. Features of operational-investigative characteristics of crimes related to misappropriation of budget funds and state extra-budgetary funds, posing a threat to the economic security of the state. The economy under guard. 2019. Vol. 3. No. 10. Р. 25–31.
[13]Міжнародна поліцейська енциклопедія : у 10 т. / відп. ред. Є.М.Мойсєєв, В.Я.Тацій, Ю.С.Шемшученко. Київ: Атіка, 2009.
[14]Нечитайло В.А. Характеристика осіб, які вчиняють нецільове використання бюджетних коштів. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2013. № 4. С. 133–143.
[15]Пасічник Ю. В. Бюджетні важелі впливу на тривалість життя населення. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». 2018. Вип. 8. № 36. С. 69–73.
[16]Пастушенко А.А. Освобождение от уголовной ответственности с назначением судебного штрафа за совершение нецелевого расходования бюджетных средств. Юридическая наука и практика. 2019. Том 15. № 1. С. 63–67.
[17]Степанюк Р.Л. Забезпечення розслідування злочинів, вчинених у бюджетній сфері України : монографія / за заг. ред. А. Ф. Волобуєва. Харків: НікаНова, 2012. 382 с. Law Journal of the National Academy of Internal Affairs, 20(2), 56-63 Khomenko 63 Службова особа як суб’єкт нецільового використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням Володимир Петрович Хоменко Національна академія внутрішніх справ 03035, Солом’янська площа, 1, м. Київ, Україна Анотація Метою публікації є кримінально-правовий аналіз і характеристика службової особи як суб’єкта нецільового використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням. У статті використано комплекс наукових методів: термінологічний, системно-структурний, формально-логічний, порівняльно-правовий. Розглянуто перелік осіб, які можуть бути суб’єктами нецільового використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням; виокремлено службових осіб суб’єктів господарської діяльності – юридичних осіб небюджетної сфери, що одержують дотації, субсидії чи субвенції як бюджетні кошти; службових осіб юридичних осіб небюджетної сфери, яким згідно з чинним законодавством делеговано право розпоряджатися бюджетними коштами. Наведено перелік осіб, які можуть бути співучасниками нецільового використання бюджетних коштів – як серед працівників бюджетної установи, так і контролюючих та фінансових органів: Державної аудиторської служби, Державної казначейської служби, Державного казначейства України. Визначено особливість вчинення службовою особою нецільового використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням, що полягає в суміжному вчиненні правопорушень проти власності та службових злочинів. Класифіковано службових осіб, які вчиняють нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням: головні розпорядники бюджетних коштів; розпорядники нижчого рівня; одержувачі бюджетних коштів; інші службові особи (не керівники) органів державної влади, бюджетних установ, а також установ, підприємств, організацій, які одержують цільові бюджетні кошти Ключові слова: бюджет; нецільове використання бюджетних коштів; суб’єкт злочину; службова особа; бюджетні установи [18]Василинчук В.І. Оперативно-розшукова профілактика злочинів у бюджетній сфері: монографія. 2-ге вид. Kиїв: Заграй, 2012. 344 с.
[19]Волобуєв А.Ф., Степанюк Р.Л. Особливості механізму злочинних порушень бюджетного законодавства. Вісник Академії правових наук України. 2003. Вип. 4. № 35. С. 198–208.
[20]Єдині звіти Офісу Генерального прокурора про кримінальні правопорушення в Україні за 2019 рік і січень–травень 2020 року. URL: https://old.gp.gov.ua/ua/stst2011.html?dir_ id=114140&libid=100820&c=edit&_c=fo