Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

Метою статті є дослідження найпоширеніших слідів злочинів у сфері службової діяльності, що вчиняють працівники Національної поліції України, а також висвітлення криміналістичної значущості слідів злочину. Методологічну основу дослідження сформовано на підставі аналізу матеріалів кримінальних проваджень і судової практики, унаслідок чого виокремлено види та розроблено класифікацію злочинів у сфері службової діяльності, учинених працівниками Національної поліції України. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що завдяки досягненням науково-технічного прогресу, активному використанню цифрових технологій слід констатувати появу нового поняття в категоріальному апараті криміналістики й виокремлення в системі матеріальних слідів, поряд із традиційними матеріальними слідами, електронно-цифрових слідів. У статті проаналізовано ключові носії та джерела слідової інформації щодо службових злочинів, учинених поліцейськими. З’ясовано, що більшість джерел інформації про злочини у сфері службової діяльності працівників Національної поліції України матеріалізуються в різних документах, оскільки значну частину таких діянь поєднано з підробленням відповідної службової документації. Насамперед ідеться про ті види документів, у яких закріплено юридично значущі факти, означено вимоги або зафіксовано рішення, обов’язкові до виконання фізичними та юридичними особами, попри їхню підлеглість чи відомчу належність. Наукова новизна статті полягає в тому, що в ній здійснено класифікацію слідів злочинів у сфері службової діяльності, учинених поліцейськими, а також проаналізовано порівняно новий їх вид – електронно-цифрові сліди. Висновки. Доведено, що в кримінальній процесуальній діяльності органів досудового розслідування слід виокремити три основні блоки типових порушень: прорахунки в роботі керівників деяких підрозділів Національної поліції за напрямом обліково-реєстраційної роботи за заявами й повідомленнями про кримінальні правопорушення; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявами громадян без визначення правової кваліфікації кримінального правопорушення; порушення процедури підготовки та проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Крім того, запропоновано здійснювати класифікацію документів, які є джерелами інформації щодо злочинів у сфері службової діяльності, залежно від стадії досудового провадження, на якій приймають певні процесуальні рішення.