Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

Метою статті є аналіз кримінального процесуального законодавства щодо здійснення спеціального досудового розслідування за кримінальним провадженням за відсутності підозрюваного (in absentia) для встановлення актуальних теоретичних і практичних проблем законодавства й надання пропозицій щодо шляхів їх розв’язання. Методологія. Методологічний інструментарій обрано відповідно до поставленої мети, специфіки об’єкта та предмета дослідження. Визначальними є наукові методи системного аналізу й узагальнення. Наукова новизна публікації полягає в системному аналізі кримінального процесуального законодавства та судової практики в контексті вимог міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, інших документів і практики Європейського суду з прав людини, а також окресленні теоретичних і практичних проблем, без подолання яких інститут спеціального досудового розслідування (in absentia) не буде відповідати завданням кримінального провадження та визначеним у міжнародних документах гарантіям. За результатами здійсненого дослідження сформульовано висновки: 1) запровадження інституту кримінального провадження за відсутності підозрюваного чи обвинуваченого (in absentia) є позитивним і необхідним кроком на шляху реформування законодавства України та наближення його до високих стандартів країн Європи; 2) кримінальне процесуальне законодавство України щодо спеціального досудового розслідування (in absentia) має суттєві недоліки, які ускладнюють його правозастосування, перешкоджають формуванню сталої та єдиної судової практики; 3) необхідно дослідити досвід країн Європи, законодавство яких передбачає процедуру (in absentia) для подальшого внесення системних змін до кримінального процесуального законодавства України стосовно інституту кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia).