uk

Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

  • Головна
  • Том 16, № 2, 2026

  • Правове регулювання банківської системи України в умовах євроінтеграції: порівняльно-правовий аналіз із законодавством ЄС

  • Отримано 06.01.2026,
  • Доопрацьовано 06.04.2026,
  • Прийнято 26.05.2026
  • Опубліковано 08.07.2026
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 16, № 2, 2026
  • правове управління ризиками; регулювання фінансового моніторингу; гармонізація законодавства; правове партнерство держави та бізнесу; правова відповідальність; правове регулювання ринкових відносин
  • https://doi.org/10.63341/naia-chasopis/2.2026.42
  • Сторінки 42-61

Метою дослідження було зіставлення правового регулювання банківської системи України з європейськими правовими стандартами для окреслення напрямів його подальшого вдосконалення. Для цього були використані методи доктринально-правового, порівняльно-правового, системно-структурного аналізу. Результати дослідження засвідчили, що гармонізація банківського законодавства України з правом Європейського Союзу має нерівномірний характер. Найвиразніша змістова близькість між моделями простежується у пруденційному блоці та суміжних сферах управління ризиками, наглядової звітності й фінансового моніторингу, натомість найпомітніші відмінності стосуються антикризового регулювання, організації нагляду та інтеграції цифрової операційної стійкості й кіберризиків до банківського нагляду. В обох моделях правове регулювання спрямоване на забезпечення стійкості банківської системи, контроль за ризиками, захист вкладників і врахування суміжних нефінансових ризиків, зокрема у сферах фінансового моніторингу, захисту даних і кібербезпеки. Встановлено, що українська модель наближення до права Європейського Союзу має переважно функціональний характер, оскільки вона відображає зміст і методи європейського банківського регулювання, але не може повністю відтворити наднаціональну інституційну архітектуру Європейського банківського союзу. У зв’язку з цим подальше узгодження банківського законодавства України з правом Європейського Союзу пов’язане не лише з оновленням окремих норм, а й з посиленням системної узгодженості між пруденційним, наглядовим, антикризовим і цифровим блоками регулювання. Тому подальша адаптація законодавства України до права Європейського Союзу потребує уніфікації наглядової звітності, розвитку механізмів урегулювання банківських криз та інтеграції цифрової операційної стійкості. Практичне значення результатів полягає в можливості їх використання Національним банком України, органами державної влади та науково-освітніми установами для вдосконалення банківського законодавства, його адаптації до європейського права і в освітньому процесі

Використані джерела

  1. Altunbaş, Y., Polizzi, S., Scannella, E., & Thornton, J. (2021). European banking union and bank risk disclosure: The effects of the Single Supervisory Mechanism. Review of Quantitative Finance and Accounting, 58(3), 649-683. doi: 10.1007/s11156-021-01005-z.
  2. Beck, T., Silva-Buston, C., & Wagner, W. (2023). The economics of supranational bank supervision. Journal of Financial and Quantitative Analysis, 58(1), 324-351. doi: 10.1017/S0022109022000588.
  3. Božina Beroš, M. (2023). Developing banking union’s common supervisory culture: A look into the “black box” of joint supervisory teams. Journal of European Integration, 45(1), 103-120. doi: 10.1080/07036337.2022.2156994.
  4. Buttigieg, C., & Zimmermann, B.B. (2024). The digital operational resilience act: Challenges and some reflections on the adequacy of Europe’s architecture for financial supervision. ERA Forum, 25(1), 11-28. doi: 10.1007/s12027-024-00793-w.
  5. Carletti, E., Dell’Ariccia, G., & Marquez, R. (2021). Supervisory incentives in a banking union. Management Science, 67(1), 455-470. doi: 10.1287/mnsc.2019.3448.
  6. Clausmeier, D. (2023). Regulation of the European Parliament and the Council on digital operational resilience for the financial sector (DORA). International Cybersecurity Law Review, 4, 79-90. doi: 10.1365/s43439-022-00076-5.
  7. de Groen, W.P. (2023). The banking union: Supervision and crisis management. In D. Adamski, F. Amtenbrink & J. de Haan (Eds.), The Cambridge handbook of European monetary, economic and financial integration (pp. 478-497). Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/9781009364706.031.
  8. Demianiuk, A. (2025). Banking supervision in Ukraine and the EU: A comparative legal analysis. Kyiv: National University of Kyiv-Mohyla Academy.
  9. Dmytrenko, E. (2021). Peculiarities of legal regulation of banking relations in the conditions of Ukraine’s European integration. Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: Legal Sciences, 8(3), 144-150. doi: 10.23939/law2021.31.144.
  10. Fernández Fernández, J.A. (2023). European Banking Union structures and dynamics. Cogent Economics & Finance, 11(2), article number 2256192. doi: 10.1080/23322039.2023.2256192.
  11. Huertas, T.F. (2022). Reset required: The Euro-area crisis management and deposit insurance framework. Journal of Financial Regulation, 8(2), 187-202. doi: 10.1093/jfr/fjac007.
  12. Hülsewig, O., & Steinbach, A. (2025). Banking regulation and sovereign default risk: How regulation undermines rules. European Journal of Risk Regulation. doi: 10.1017/err.2025.10041.
  13. Krahlevych, V. (2022). The Deposit Guarantee Fund of Ukraine: Towards EU standards of rights protection. Academy of Economic and Environmental Studies, 18(5), 135-144. doi: 10.33327/AJEE-18-5.4-n000430.
  14. Lamandini, M., D’Ambrosio, R., & Ramos Muñoz, D. (2022). Supervisory review and evaluation process (SREP) in the context of the exercise of supervisory powers and extraordinary measures. In European banking law and regulation (pp. 526-547). Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/law/9780198867319.003.0018.
  15. Lo Schiavo, G. (2024). EU banking law and regulation. Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/law/9780192864437.001.0001.
  16. Mérő, K., & Tardos, Á. (2024). Differences and interactions between banks’ financial statements and prudential regulation. Journal of Banking Regulation, 26, 164-175. doi: 10.1057/s41261-024-00253-y.
  17. Minto, A., & de Arruda, T. (2026). The new EU anti-money laundering authority (AMLA) and the standard for the application of national laws: “What’s past is prologue”? European Business Organization Law Review, 26, 689-718. doi: 10.1007/s40804-026-00360-5.
  18. National Bank of Ukraine. (2025). NBU presents European Commission with assessment of harmonizing financial services national laws with EU acquis as part of screening. Retrieved from https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-u-mejah-skriningu-predstaviv-yevropeyskiy-komisiyi-otsinku-nablijennya-natsionalnogo-zakonodavstva-do-aktiv-prava-yes-v-sferi-finansovih-poslug.
  19. Papathanassiou, C. (2022). Fundamental rights and banking supervision. Journal of Banking Regulation, 24, 420-431. doi: 10.1057/s41261-022-00204-5.
  20. Parchimowicz, K. (2023). Banking regulation in Europe: From reaction to thinking ahead. In D. Adamski, F. Amtenbrink & J. de Haan (Eds.), The Cambridge handbook of European monetary, economic and financial integration (pp. 421-442). Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/9781009364706.028.
  21. Patsurkivskyi, P.S., & Havryliuk, R.O. (2025). Implementation of the EU financial acquis by Ukraine. Uzhhorod National University Herald. Series: Law, 3(87), 102-111. doi: 10.24144/2307-3322.2025.87.3.15.
  22. Schammo, P. (2021). Institutional change in the Banking Union: The case of the Single Supervisory Mechanism. Yearbook of European Law, 40, 265-309. doi: 10.1093/yel/yeab002.
  23. Skryl, V.V. (2023). Integration of the banking system of Ukraine into the European banking community. In V. Skryl (Ed.), Sustainable development: Challenges and threats in modern realities: Proceedings of the international scientific and practical internet conference (pp. 132-133). Poltava: National University “Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic”.
  24. Thomadakis, A., & Arnal, J. (2024). Ten years of the Single Supervisory Mechanism: Looking into the past, navigating into the future. Journal of Financial Regulation, 10(2), 253-258. doi: 10.1093/jfr/fjae005.
  25. Tosza, S., & Voordeckers, O. (2024). An anti-money laundering authority for the European Union: A new center of gravity in AML enforcement. ERA Forum, 25, 405-424. doi: 10.1007/s12027-024-00805-9.
  26. Tümmler, M. (2022). Completing banking union? The role of national deposit guarantee schemes in shifting member states’ preferences on the European deposit insurance scheme. Journal of Common Market Studies, 60(6), 1556-1572. doi: 10.1111/jcms.13318.
  27. Vese, D. (2025). Discretion and the public interest: The case of the European Banking Authority. Cambridge Law Journal, 84(2), 368-396. doi: 10.1017/S0008197325100718.
  28. Zeitlin, J. (2023). Hierarchy, polyarchy, and experimentalism in EU banking regulation: The Single Supervisory Mechanism in action. Journal of European Integration, 45(1), 79-101. doi: 10.1080/07036337.2022.2144279.