uk

Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

  • Головна
  • Том 15, № 3, 2025

  • Від відплати до людяності: адаптація доктрини крайнього засобу в індонезійському кримінальному праві

  • Отримано 12.04.2025,
  • Доопрацьовано 04.09.2025,
  • Прийнято 29.09.2025
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 15, № 3, 2025
  • смертна кара; крайній засіб; суддя; гідне правосуддя; Панкасіла
  • https://doi.org/10.63341/naia-chasopis/3.2025.82
  • Сторінки 82-91

У цьому дослідженні розглянуто правову актуальність і потенційну можливість застосування доктрини крайнього засобу в індонезійській системі кримінального правосуддя як обмежувального принципу щодо повноважень суддів призначати смертну кару. Закон № 1 від 2023 року вніс фундаментальні зміни, оскільки більше не класифікує смертну кару як основне покарання, а радше як альтернативне спеціальне покарання, що підлягає суворим матеріальним і процесуальним вимогам. У цьому дослідженні використано нормативно-правовий метод у межах законодавчого, концептуального та порівняльного підходів, і посилання на кілька судових рішень Верховного суду Індії, таких як справа Бачана Сінгха проти штату Пенджаб. Доктрина крайнього засобу вимагає, щоб смертну кару призначали лише в надзвичайно виняткових випадках з високим рівнем жорстокості, що демонструють крайню аморальність, і коли реабілітацію злочинця вважають неможливою. У дослідженні рекомендовано встановити в Індонезії керівні принципи для обмеження судових повноважень, забезпечення підзвітності рішень й узгодження кримінальної практики із цінностями Панкасіли й теорією гідного правосуддя. Цю доктрину запропоновано як механізм фільтрації, завдяки якому смертну кару застосовують лише як ultimum remedium пропорційно, обережно та гуманно, щоб захистити право на життя та відобразити справедливіший і гуманніший напрям у політиці кримінального правосуддя

Використані джерела

  1. Andriawan, W. (2022). Pancasila perspective on the development of legal philosophy: Relation of justice and progressive law. Volksgeist: Jurnal Ilmu Hukum Dan Konstitusi, 5(1). doi: 10.24090/VOLKSGEIST.V5I1.6361.
  2. Bhaskar, A. (2023). Chances of reform as a mitigating factor in death penalty cases in India: Issues and challenges. Indian Journal of Law and Justice, 14(2).
  3. Cahyani, G.T., Bilkis Sholehah, S., Salsabillah, D.N., Ramadhana, M.A., Pratama, R.A., & Antoni, H. (2023). Analysis of the death penalty in Indonesia from a human rights perspective and alternative legal enforcement. Jurnal Universitas Muhammadiyah Jakarta, 7(1), 167-184.
  4. Cahyono, J., & Santiago, F. (2023). Reconstruction of conditional death penalty norms in the perspective of renewing Indonesian criminal law. Edunity: Kajian Ilmu Sosial Dan Pendidikan, 2(1), 47-55. doi: 10.57096/edunity.v1i05.35.
  5. Chandra, A. (2012). Gender dimensions of the death penalty in India. SSRN Electronic Journal. doi: 10.2139/ssrn.1617603.
  6. Chaturvedi, A. (2023). The rarest of the rare. Retrieved from https://pure.jgu.edu.in/id/eprint/6184/1/Delhi---The-Statesman-06-04-2023-page-11.pdf.
  7. Clemens Dion, Y.T. (2023). An appreciation of the amendment to the death penalty provisions. Diskursus – Jurnal Filsafat Dan Teologi STF Driyarkara, 19(2), 234-256. doi: 10.36383/diskursus.v19i2.376.
  8. Deshpande, M., & Gurpur, S. (2023). Connecting the dots in “rarest of rare”: Is judicial discretion the perfection of reason? Tracking judicial discretion in death penalty cases in India. Cardiometry, 360-365. doi: 10.18137/ cardiometry.2022.25.360367.
  9. Deva, S. (2014). Death penalty in the “rarest of rare” cases: A critique of judicial choice-making. In Confronting capital punishment in Asia (pp. 238-286). Oxford: Oxford Academic Press. doi: 10.1093/acprof:oso/9780199685776.003.0014.
  10. Dewanto, D.R., & Susanti, R. (2023). The death penalty under Law No. 1 of 2023 on the Indonesian Criminal Code: A human rights perspective. Wijayakusuma Law Review, 5(1), 64-70. doi: 10.51921/wlr.v5i1.239.
  11. Diwakar, J. (2022). The court of bigotry: Contested sexuality of dalit and non-dalit women. Contemporary Voice of Dalit, 14(2), 199-211. doi: 10.1177/2455328X221106537.
  12. Duan, I.K., & Susilawati, M.D. (2023). The death penalty for corruption offenders in China and Indonesia (a comparative study). International Journal of Social Science and Human Research, 6(11), 6791-6797. doi: 10.47191/ijsshr/v6-i11-30.
  13. Fitriani, F. (2023). The imposition of the death penalty on criminal offenders under Law No. 1 of 2023 on the Indonesian Criminal Code. SENTRI: Jurnal Riset Ilmiah, 2(8), 3016-3024. doi: 10.55681/sentri.v2i8.1327.
  14. Gunawardena, S.A., Liyanage, U.A., Weeratna, J.B., Mendis, N.D.N.A., Perera, H.J.M., Jayasekara, R.W., & Fernando, R. (2017). Forensic age estimation in anti-piracy trials in Seychelles: Experiences and challenges faced. Forensic Science International, 270, 278.e1-278.e7. doi: 10.1016/j.forsciint.2016.11.010.
  15. Jain, Y. (2025). Life or death: Capital punishment in India. Retrieved from https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=5283267.
  16. Lumbanraja, B. (2023). A holistic analysis of moral offenses punishable by death in Indonesia from the perspective of human rights, Pancasila, and the moral ethics of Saint Thomas Aquinas. Fiat Iustitia: Jurnal Hukum, 3(2), 177-188. doi: 10.54367/fiat.v3i2.2533.
  17. Pattnaik, A., & Shahi, S.K. (2024). Death penalty in India: A review with sample cases. In Sustainability and equity: Economic democracy and social empowerment. New York: Nova Science Publisher. doi: 10.52305/NHGZ0466.
  18. Phulwary, D. (2018). Criminological study of death penalty and ways to remove discrimination in death award. SSRN Electronic Journal. doi: 10.2139/ssrn.2481602.
  19. Prasetyo, T. (2019). Dignified justice from a legal theory perspective. Bandung: Nusamedia.
  20. Prasetyo, T., & Wartoyo, F. X. (2021). Understanding Indonesian electronic data law through dignified justice theory. Journal of Legal, Ethical and Regulatory Issues, 24(1).
  21. Rajkumari, & Singh, R.D.P. (2022). “The doctrine of rarest of rare”: A critical analysis. Indian Journal of Integrated Research in Law, 2(4), 676-683. doi: IJIRL/V2-I4/A64.
  22. Rao, R.V., & Sharma, P. (2022). Death sentence in India: Is it rare yet arbitrary? Retrieved from https://www.project39a.com/dpir.
  23. Riyadi, P. (2023). Construction of death penalty legal arrangements in Indonesia. Journal of Political and Legal Sovereignty, 1(1), 5-14. doi: 10.38142/jpls.v1i1.32.
  24. Sidabukke, S.M. (2023). Double punishment in the waiting time for death penalty: A study of human rights protection in Indonesia. Lex Prospicit, 1(1). doi: 10.19166/lp.v1i1.6634.
  25. Sukardi, E., Pasaribu, D., & Kwang, V.C. (2021). Efforts to address domestic violence triggered by COVID-19: A perspective from the dignified justice theory. Jurnal Lemhannas RI, 9(1), 11-24. doi: 10.55960/jlri.v9i1.373.
  26. Sulistiani, L., & Fakhriah, E.L. (2023). The effect of extra judicial settlement in criminal cases based on the principle of ultimum remedium. Padjadjaran Jurnal Ilmu Hukum, 10(3), 300-320. doi: 10.22304/pjih.v10n3.a1.
  27. Surendranath, A., Vishwanath, N., & Dash, P.P. (2019). Penological justifications as sentencing factors in death penalty sentencing. Journal of National Law University Delhi, 6(2), 107-125. doi: 10.1177/2277401720972852.
  28. Susilo, E. (2025). An analysis of the concept of the principle of legality in the New Indonesian Criminal Code: A legal certainty perspective. In B. Sujatmiko (Ed.), Anthology of judicial studies (pp. 1-19). Yogyakarta: CV. AKA HUKUM.
  29. Suyatno, S., & Yusuf, H. (2023). Death penalty for criminal actions in Indonesia in a legal perspective and human rights. Journal of Social Research, 2(9), 2925-2933. doi: 10.55324/josr.v2i9.1338.
  30. Syahlin, F.U., Andini, F.A., Lubis, M.A., & Usiono, U. (2024). Understanding the relationship between religion and the state. IJEDR: Indonesian Journal of Education and Development Research, 2(1), 515-518. doi: 10.57235/ijedr.v2i1.1822.
  31. Tongat. (2024). Death penalty in Indonesia: Between criminal law and Islamic law perspectives. Legality: Jurnal Ilmiah Hukum, 32(1), 90-104. doi: 10.22219/ljih.v32i1.32335.
  32. Tri Setiawan, W., & Kurnianingsih, M. (2023). Assessing community service sentences as a new paradigm of corruption punishment based on cultural determinism. Justisi, 9(2), 116-132. doi: 10.33506/jurnaljustisi.v9i2.2328.
  33. Widijowati, D., & Adji, R.P. (2020). Legal psychology of judges to determine the defendantʼs ability to commit a crime. International Conference on Law, Economics and Health, 140, 60-63. doi: 10.2991/aebmr.k.200513.012.
  34. Wijayanto, E. (2022). Autonomy, Sharia regional regulations, and living law in the Pancasila-based rule of law state. Wicarana, 1(2), 150-160. doi: 10.57123/wicarana.v1i2.24.
  35. Zulkipli, M.W.A. (2023). The application of the lex fravo reo principle in the criminal justice system in Indonesia. Mandub: Jurnal Politik, Sosial, Hukum Dan Humaniora, 2(1), 199-208. doi: 10.59059/mandub.v2i1.895.