ISSN 2519-4216
e-ISSN 2519-4313
УДК 34
Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ
- професія нотаріуса; оподатковуваний підприємець; доступ до правосуддя; автентичність актів; податок на додану вартість
- https://doi.org/10.63341/naia-chasopis/2.2025.89
- Сторінки 89-97
Метою цього дослідження було вивчення становища нотаріусів як оподатковуваних підприємців у системі податку на додану вартість Індонезії та його наслідків для зобовʼязань нотаріусів у наданні послуг малозабезпеченим верствам населення. Нормативний підхід застосовано шляхом вивчення відповідного законодавства, зокрема Закону № 42 від 2009 року про ПДВ та податок з продажу предметів розкоші, Закону № 2 від 2014 року про професію нотаріуса, а також інших повʼязаних з ним податкових нормативних актів. Дані, використані в цьому дослідженні, отримано з первинних, вторинних і третинних юридичних матеріалів та проаналізовано за допомогою нормативного й концептуального підходів. Результати дослідження засвідчили, що хоча нотаріуси несуть податкові зобовʼязання як субʼєкти підприємницької діяльності, однак постають проблеми, повʼязані із соціальною функцією нотаріату щодо надання послуг економічно незахищеним верствам населення. Навантаження податком на додану вартість на нотаріальні послуги потенційно може перешкоджати доступу населення до юридичних послуг, що актуалізує необхідність запровадження політики, яка збалансовувала б податкові зобовʼязання з принципом доступу до правосуддя. Констатовано, що подальшого дослідження потребують питання формування податкової політики, адаптованої до соціальної функції нотаріату, яка має враховувати, що нотаріуси є державними службовцями, які служать суспільству. Метою уряду й законодавців є визнання послуг нотаріусів як державних службовців, які несуть відповідальність за вчинення автентичних правочинів на користь суспільства. Вони також зобовʼязані надавати послуги малозабезпеченим особам і не можуть відмовити їм у цьому. Доведено, що обкладання податком на додану вартість кожної нотаріальної послуги є тягарем не лише для клієнтів, а й безпосередньо для нотаріусів
Використані джерела
[1] Adah, S., & Faisol, M. (2024). Tax compliance portrait of notary professional taxpayers. Journal of Accounting and Finance, 11(1), 20-27.
[2] Afriani, L. (2022). Analysis of notaryʼs obligation to provide notarial pro bono services to financially disadvantaged individuals (a study on the notaries in Medan). International Journal of Economic, Technology and Social Sciences, 4(1), 22-34.
[3] Ajeng Pramesthy, H.K. (2023). Legal Certainty of Obligation to Impose Value Added Tax on Notary Services as Taxable Entrepreneurs. Inicio Legis, 4(1), 34-48. doi: 10.21107/il.v4i1.20213.
[4] Akib, I. (2021). Implementation of notary obligations in imposing value added tax (VAT). Cross-Border, 4(1), 482-499.
[5] Damayanti, W., Raden, E.R.P., Naufal, H., & Rini, I.S. (2024). Value added tax on notaries including taxable entrepreneurs. Yustisi, 11(3), 21-29. doi: 10.32832/yustisi.v11i3.17869.
[6] Elies, A. (Ed.). (2025). Legal acts and legal events. In A. Susanto (Ed.), Civil law interpreter (pp. 27-34). Jakarta: Gita Lentera.
[7] Hikmah, S.E. (2024). Income tax textbook. Semarang: Cahaya Ghani Recovery.
[8] Irwansyah. (2022). Legal research selected methods & article writing practices. Yogyakarta: Mirra Buana Media.
[9] Ispriyarso, B., & Permana, D.C. (2022). Notary legal services as taxable entrepreneurs of value added taxes in Indonesia: A social psychology perspective. Journal of Legal, Ethical and Regulatory Issues, 25(1).
[10] Marzuki, P.M. (2010). Legal research. Jakarta: KENCANA.
[11] Monteiro, J.M. (2025). Introduction to Indonesian tax law. Bandung: Widina.
[12] Mufidah, N.Z., & Habibi, M.R. (2019). The concept of ecocracy as environmental law protection against post-mining reclamation violations. Indonesian Law Symposium, 1(1), 574-586.
[13] Pavliv, O. (2023). International experience in regulating land relations and its adaptation in Ukraine. Democratic Governance, 16(2), 174-187. https://doi.org/10.23939/dg2023.02.172.
[14] Prasetya, I.A.A. (2024). Factors that influence the willingness to pay taxes of individual taxpayers who carry out self-employed work. Retrieved from https://eprints.unmas.ac.id/id/eprint/5659/1/R.4361%20FEB-AK%20%282%29.pdf.
[15] Puttri, H.L., Dewi, C., & Imam Rahmat, S. (2024). Legal accountability of Notaries/ PPATs in the mismanagement of tax fund deposits. International Journal of Islamic Education, 6(2), 637-654.
[16] Styawardani, R. (2024). Fair tax regulation reformulation for Notaries/PPAT in Indonesia. (Doctoral thesis, Universitas Islam Sultan Agung Semarang, Semarang, Indonesia).
[17] Sulistyawati, S., & Arta, E.A. (2022). The role of the notary in the implementation of the tax amnesty for the sale and purchase of land in Medan concerning the principle of the notary right to refuse. South East Asia Journal of Contemporary Business, Economics and Law, 26(1), 356-359.
[18] Supriyanti, N.M. (2023). Legal protection of taxpayer data confidentiality in the validation process through E-PHTB Notary/PPAT. (Master thesis, Universitas Islam Sultan Agung Semarang, Semarang, Indonesia).
[19] Tan, D. (2020). Juridical analysis on the tax compliance of notary in relation to its honorarium in the perspective of the peopleʼs welfare (research study at the Indonesian Notary Association of Batam City). International Journal of Advances in Social Science and Humanities, 5(6), 36-43.
[20] Wahyudi. (2024). Legal certainty regarding value added tax regulations. Pakuan Law Review, 10(4), 96-106.
[21] Yani, V. (2020). Optimisation of the amount of tax received by the state on the self assessment system of notary business activities by organising bookkeeping and net income calculation norms. Justitia Jurnal Hukum, 4(2). doi: 10.30651/justitia.v4i2.5353.
[22] Yustisianto, D., & Hafidz, J. (2023). Obligations of notaries in providing free legal services to people who are poor. Sultan Agung Notary Law Review, 5(4), 230-243. doi: 10.30659/sanlar.v5i4.34256.
[23] Zanny, S.A., Aria Farah, M., & Deah, S. (2024). Practical guide to taxation of micro, small, and medium enterprises. Jakarta: Salemba Empat.