ISSN 2519-4216
e-ISSN 2519-4313
УДК 34
Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ
- інститут; юрисдикція; плюралізм; нормативна неузгодженість; суверенітет
- https://doi.org/10.63341/naia-chasopis/2.2025.34
- Сторінки 34-49
Актуальність дослідження зумовлена загостренням суперечностей між принципом верховенства права Європейського Союзу й тенденціями розвитку національного правового суверенітету в державах-членах, що загрожує цілісності спільного правового простору Європейського Союзу. Метою дослідження було вивчення правових наслідків рішень Конституційного Суду Польщі щодо взаємодії національного суверенітету й верховенства права в Європейському Союзі, а також оцінка їх впливу на правову інтеграцію в межах Європейського Союзу. У дослідженні використано методи правового аналізу, порівняльного аналізу, а також методи тлумачення судових рішень, які дають змогу оцінити правові наслідки рішень Конституційного Суду Польщі та їх вплив на взаємодію національного та європейського права. У межах дослідження з’ясовано, що рішення Конституційного Суду Польщі щодо верховенства національної конституції над правом Європейського Союзу призвело до правової колізії, яка унеможливлює повноцінне функціонування верховенства права Європейського Союзу. Зʼясовано, що така позиція створювала правові складнощі для національних судів у застосуванні рішень Суду ЄС й імплементації права Союзу. Зʼясовано, що реакція інституцій Європейського Союзу, зокрема Суду ЄС і Європейської комісії, ґрунтувалася на механізмах контролю за дотриманням верховенства права, однак була обмеженою в умовах національного спротиву. Доведено, що приклад Польщі продемонстрував процес політизації конституційного контролю, який ставить під сумнів незалежність національних судових органів у державах – членах ЄС. Брак єдиного механізму вирішення конфлікту між національним суверенітетом і правовою інтеграцією спричиняє системні ризики для стабільності спільного правового простору Європейського Союзу. Здійснений аналіз засвідчив необхідність нормативного унормування співвідношення національного конституційного контролю з правовими зобовʼязаннями держав-членів у межах єдиного правового простору. Практичне значення полягає в розробленні засад для вдосконалення механізмів юридичної відповідальності держав-членів у разі відхилення від принципу верховенства права в Союзі
Використані джерела
[1] Baer, S., Kovacs, K., & Vogel, M. (2023). Constitutionalism Today: The Prospects of the European Constitutional Community. In K. Kovacs (Ed.), The jurisprudence of particularism: National identity claims in Central Europe (pp. 187-208). Oxford: Hart Publishing. doi: 10.5040/9781509960156.ch-008.
[2] Bárd, P. (2021). In courts we trust, or should we? Judicial independence as the precondition for the effectiveness of EU law. European Law Journal, 27(1-3), 185-210. doi: 10.1111/eulj.12425.
[3] Bobek, M., Bodnar, A., von Bogdandy, A., & Sonnevend, P. (2023). Transition 2.0. re-establishing constitutional democracy in EU Member States. In Nomos. Vol. 320 (pp. 361-382). Baden-Baden: Nomos. doi: 10.5771/9783748914938.
[4] Daminova, N. (2021). Rule of law vs. Poland and Hungary – an inconsistent approach? Hungarian Journal of Legal Studies, 60(3), 236-259. doi: 10.1556/2052.2019.00015.
[5] Deshko, L.M., & Boiko, V.S. (2024). Striking a balance: The interplay of CJEU rulings and international human rights obligation with national constitutional identities. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University, 1(80), 124-129. doi: 10.24144/2307-3322.2023.80.1.17.
[6] Kaiafa-Gbandi, M. (2020). Addressing the problems of jurisdictional conflicts in criminal matters within the EU. Eucrim, 3, 209-213. doi: 10.30709/eucrim-2020-017.
[7] Kelemen, R.D. (2024). Will the European Union escape its autocracy trap? Journal of European Public Policy, 32(2), 341-364. doi: 10.1080/13501763.2024.2314739.
[8] Koncewicz, T.T. (2022). From POLEXIT to E(U) EXIT?: Poland, European Union and beyond: The essay in constitutional pessimism. In The rule of law as a universal value: Professor Krzysztof Wojtowiczʼs jubilee book (pp. 597-618). Wroclaw: Wroclaw University. doi: 10.34616/145224.
[9] Kustra, A. (2022). European integration-ineffable aspiration or the object of concern? About ambiguity of Europe in the Polish constitutional imaginary. About ambiguity of Europe in the Polish constitutional imaginary. SSRN. doi: 10.2139/ssrn.4287385.
[10] Makushev, P.V., & Khridochkin, A.V. (2023). Actual problems of correlation and interaction of the European Union law system with the national legal systems of the Member States. Scientific and Information Bulletin of the Ivano-Frankivsk University of Law named after King Danylo Halytskyi, 2(15), 62-71. doi: 10.33098/2078- 6670.2023.15.27.2.62-71.
[11] Matthes, C.Y. (2021). Safeguarding democracy and the rule of law by civil society actors? The case of Poland. In A. Lorenz & L.H. Anders (Eds.), Illiberal trends and anti-EU politics in East Central Europe (pp. 263-281). Cham: Palgrave Macmillan. doi: 10.1007/978-3-030-54674-8_11.
[12] Mulyavka, V.S. (2024). Factors of content formation in the definition and species characterization of sanctions in public international law. Analytical and Comparative Jurisprudence, 1, 714-718. doi: 10.24144/2788- 6018.2024.01.126.
[13] Nagy, C.I. (2023). The rebellion of Constitutional courts and the normative character of European Union law. International and Comparative Law Quarterly, 73(1), 65-101. doi: 10.1017/S0020589323000519.
[14] Nowak-Far, A. (2021). The rule of law framework in the European Union: Its rationale, origins, role and international ramifications. In A. von Bogdandy, P. Bogdanowicz, I. Canor, C. Grabenwarter, M. Taborowski & M. Schmidt (Eds.), Defending checks and balances in EU Member States (pp. 305-311). Berlin, Heidelberg: Springer. doi: 10.1007/978-3-662-62317-6_12.
[15] Odermatt, J. (2022). The Court of Justice of the European Union and international dispute settlement: Conflict, cooperation and coexistence. Cambridge Yearbook of European Legal Studies, 24, 88-110. doi: 10.1017/ cel.2022.9.
[16] Pech, L., Wachowiec, P., & Mazur, D. (2021). Polandʼs rule of law breakdown: A five-year assessment of EUʼs (in)action. Hague Journal on the Rule of Law, 13. doi: 10.1007/s40803-021-00151-9.
[17] Popelier, P., Gentile, G., & Van Zimmeren, E. (2021). Bridging the gap between facts and norms: Mutual trust, the European arrest warrant and the rule of law in an interdisciplinary context. European Law Journal, 27(1-3), 167-184. doi: 10.1111/eulj.12436.
[18] Poulou, K.A. (2024). Rule of law (crisis) and the principle of mutual trust. In The rule of law under threat (pp. 132-153). London: Edward Elgar Publishing. doi: 10.4337/9781035330690.00012.
[19] Saracino, D. (2024). Understanding solidarity in the European Union: An analytical framework. Theory and Society, 53, 1093-1118. doi: 10.1007/s11186-024-09566-3.
[20] Scheppele, K.L. (2023). The treaties without a guardian: The European Commission and the rule of law. Retrieved from https://cjel.law.columbia.edu/files/2023/04/9.-SCHEPPELE-PROOF.pdf.
[21] Serovanets, M. (2022). Is “Polexit” next? The Constitutional Tribunal of Poland on the Status of EU Law. Ukrainian Journal of Constitutional Law, 4(25), 3-12. doi: 10.30970/jcl.4.2022.1.
[22] Sołtys, A. (2023). The Court of Justice of the European Union in the case law of the Polish Constitutional Court: The current breakdown in view of Polish constitutional jurisprudence pre-2016. Hague Journal on the Rule of Law, 15, 19-49. doi: 10.1007/s40803-022-00186-6.
[23] Spieker, L.D. (2024). The lighthouse of EU Law shines on the Polish Constitutional Tribunal. Verfassungsblog. doi: 10.59704/dc70a0d68ada4d38.
[24] Stark, E. (2023). Rule of Law infringements in Hungary and Poland and the EU institutions safeguarding processes. Between years 2017-2022. Retrieved from http://lup.lub.lu.se/student-papers/record/9105523.
[25] Voronov, M., & Voronova, I. (2022). Problems of constitutional law of the European Union. The Journal of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series Law, 34, 37-46. doi: 10.26565/2075-1834-2022-34-04.
[26] Yakoviuk, I.V., Asiryan, S.R., & Lazurenko, A.V. (2022). Legal conflict between the EU and the Republic of Poland regarding the Polish judicial reform. Law and Innovative Society, 2(17), 71-77. doi: 10.37772/2309- 9275-2021-2(17)-10.
[27] Yukhymiuk, O.M. (2022). EU law and its principles in the decisions of the Constitutional Tribunal of the Republic of Poland before accession to the EU: Experience for Ukraine. New Ukrainian Law, 2, 215-221. doi: 10.51989/NUL.2022.6.2.33