uk

Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

  • Головна
  • Том 14, № 4, 2024

  • Забезпечення суверенітету держав–членів ЄС у сучасному юридичному та публічному дискурсах

  • Отримано 26.07.2024,
  • Доопрацьовано 27.10.2024,
  • Прийнято 26.11.2024
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 14, № 4, 2024
  • суверенітет; європейська інтеграція; наднаціональні механізми; європейська політика; правова система; міждержавні відносини; держави – члени ЄС
  • https://doi.org/10.56215/naia-chasopis/4.2024.54
  • Сторінки 54-65

У дослідженні представлено теоретичний аналіз концепції суверенітету, розглянуто особливості її реалізації в політиці європейських держав в умовах регіональної інтеграції, що є актуальним з огляду на вихід Великої Британії з Європейського Союзу та критичні оцінки політики ЄС з боку східноєвропейських країн. Метою цього дослідження було вивчення змін у концепції державного суверенітету під впливом інтеграційних процесів. Методологія дослідження ґрунтувалася на критичному аналізі й систематичному огляді публікацій провідних дослідників у галузі європейської політики, права й теорії суверенітету, а також концепцій європейського суверенітету. Це дало змогу зіставити різні позиції щодо зміни суверенітету в контексті розвитку наднаціональних і міжурядових інституцій ЄС. Зокрема, концепцію європейського суверенітету використовують у стратегіях легітимації політичні актори, що підтримують інтеграцію та наднаціональне управління. Результати дослідження засвідчують зміни у визначенні суверенітету в сучасній європейській політиці. Водночас держави – члени ЄС постали перед проблемою обмеження контролю за різними національними функціями через наднаціональні інституції, такі як Європейська комісія та Суд Європейського Союзу, що призводить до часткового обмеження контролю за певними сферами внутрішньої та зовнішньої політики. У дослідженні доведено, що наднаціональне управління розвивається як процес, який не лише розширює сферу влади ЄС, а й трансформує традиційну концепцію суверенітету, надає їй динамічності та можливості пристосовуватися до сучасних політичних реалій. Отримані висновки можуть слугувати формуванню нової моделі інтеграційної політики, яка відображає політичні й соціальні потреби в межах європейської інтеграції, здатна забезпечити збалансовану взаємодію між національними державами та наднаціональними структурами

Використані джерела

[1] Agnew, J. (2020). Taking back control? The myth of territorial sovereignty and the Brexit fiasco. Territory, Politics, Governance, 8(2), 259-272. doi: 10.1080/21622671.2019.1687327.

[2] Avbelj, M. (2014). Theorizing sovereignty and European integration. Ratio Juris, 27(3), 344-363. doi: 10.1111/ raju.12046.

[3] Avramenko, V.V. (2011). Franceʼs Euro-Atlantic policy in the context of the European security and defense doctrine. Actual Problems of International Relations, 1(102), 229-234. doi: 10.17721/apmv.2011.102.1.

[4] Bellanova, R., Carrapico, H., & Duez, D. (2022). Digital/sovereignty and European security integration: An introduction. European Security, 31(3), 337-355. doi: 10.1080/09662839.2022.2101887.

[5] Bickerton, C. (2021). “Parliamentary”, “popular” and “pooled”: Conflicts of sovereignty in the United Kingdomʼs exit from the European Union. Journal of European Integration, 41(7), 887-902. doi: 10.1080/07036337.2019.1670172.

[6] Bora, S.I. (2023). “A sovereign Europe”? Strategic use of discourse at the service of French economic interests in EU politics (2017-2022). Journal of Common Market Studies, 61(5), 1281-1297. doi: 10.1111/jcms.13463.

[7] Bora, S.I., & Schramm, L. (2023). Toward a more “sovereign” Europe? Domestic, bilateral, and European factors to explain Franceʼs (growing) influence on EU politics, 2017-2022. French Politics, 21(1), 3-24. doi: 10.1057/s41253-022-00203-y.

[8] Brack, N., Coman, R., & Crespy, A. (2019). Sovereignty conflicts in the European Union. Les Cahiers du Cevipol, 4(4), 3-30.

[9] Brack, N., Coman, R., & Crespy, A. (2021). Unpacking old and new conflicts of sovereignty in the European polity. Journal of European Integration, 41(7), 817-832. doi: 10.1080/07036337.2019.1665657.

[10] Buhler, P. (2023). About European sovereignty. Survival, 65(2), 55-73. doi: 10.1080/00396338.2023.2193100.

[11] Carver, J. (2024). More bark than bite? European digital sovereignty discourse and changes to the European Unionʼs external relations policy. Journal of European Public Policy, 31(8), 2250-2286. doi: 10.1080/13501763.2023.2295523.

[12] Christiansen, T., & Verdun, A. (2020). Historical institutionalism in the study of European integration. In Oxford Research Encyclopedia of Politics. Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/acrefore/9780190228637.013.178.

[13] De Carvalho, B. (2021). Sovereignty in historical international relations: 221Trajectories, challenges, and implications. In B. de Carvalho, J. Costa Lopez & H. Leira (Eds.), Routledge handbook of historical international relations (pp. 221-230). London: Routledge. doi: 10.4324/9781351168960.

[14] Dir, I.Yu. (2024). Main treaties of the European Union. Uzhhorod National University Herald. Series: Law, 3(81), 263-268. doi: 10.24144/2307-3322.2024.81.3.39.

[15] Eckes, C. (2020). The autonomy of the EU legal order. Europe and the World: A Law Review, 4(1), 1-19. doi: 10.14324/111.444.ewlj.2019.19.

[16] Edler, J., Blind, K., Kroll, H., & Schubert, T. (2023). Technology sovereignty as an emerging frame for innovation policy. Defining rationales, ends and means. Research Policy, 52(6), article number 104765. doi: 10.1016/j.respol.2023.104765.

[17] European Court of Human Rights. (2023). Retrieved from https://coe.mfa.gov.ua/pro-radu-yevropi/european-court-human-rights.

[18] Ferrara, F.M., & Kriesi, H. (2022). Crisis pressures and European integration. Journal of European Public Policy, 29(9), 1351-1373. doi: 10.1080/13501763.2021.1966079.

[19] Fiott, D. (2023). In every crisis an opportunity? European Union integration in defence and the War on Ukraine. Journal of European Integration, 45(3), 447-462. doi: 10.1080/07036337.2023.2183395.

[20] Grzybowski, J., & Černy, H. (2023). Introduction: Variations on sovereignty. In H. Černy & J. Grzybowski (Eds.), Variations on sovereignty (pp. 1-19). London: Routledge. doi: 10.4324/9781003287506.

[21] Gurkov, A., & Sydorzhevsky, M. (2016). Why Germany is such a successful country. Retrieved from https://www.dw.com/uk/чому-німеччина-настільки-успішна-країна/a-36932668.

[22] Heidebrecht, S. (2024). From market liberalism to public intervention: Digital sovereignty and changing European union digital single market governance. Journal of Common Market Studies, 62(1), 205-223. doi: 10.1111/jcms.13488.

[23] Huhta, K. (2021). The scope of state sovereignty under article 194 (2) TFEU and the evolution of EU competences in the energy sector. International & Comparative Law Quarterly, 70(4), 991-1010. doi: 10.1017/ S0020589321000269.

[24] Jabko, N., & Luhman, M. (2020). Reconfiguring sovereignty: Crisis, politicization, and European integration. In J. Zeitlin & F. Nicoli (Eds.), The European Union beyond the polycrisis? (pp. 75-93). London: Routledge. doi: 10.4324/9781003002215.

[25] Jaeschke, V. (2024). Demobilising opposition to European integration: The principle of subsidiarity and the creation of the European Union, 1988-1992. Contemporary European History. doi: 10.1017/S0960777324000109.

[26] Jean Monnet and Europe. (2024). Retrieved from https://ajmonnet.eu/uk/jean-monnet/.

[27] Khmel, A.O. (2021). Current challenges and threats for Spain and the EU in Spainʼs national security strategies (2013 and 2017). Regional Studios, 24, 156-164. doi: 10.32782/2663-6170/2021.24.22.

[28] Kostakopoulou, T. (2024a). European identity. In Citizenship, identity and immigration in the European Union (pp. 14-38). Manchester: Manchester University Press. doi: 10.7765/9781526185846.00005.

[29] Kostakopoulou, T. (2024b). Citizenship, identity and immigration in the European Union: Between past and future. Manchester: Manchester University Press. doi: 10.7765/9781526185846.

[30] Kuhn, T. (2019). Grand theories of European integration revisited: Does identity politics shape the course of European integration? Journal of European Public Policy, 26(8), 1213-1230. doi: 10.1080/13501763.2019.1622588.

[31] Leleka, O.O., & Shylina, V.Y. (2022). The state and prospects of development of Germany as an element of the Eurozone in the context of the pandemic and military aggression of Russia against Ukraine. Retrieved from https://dspace.nuft.edu.ua/items/79c91297-5eb9-4a32-9b03-d74f80ffce98.

[32] Leuffen, D., Rittberger, B., & Schimmelfennig, F. (2022). Integration and differentiation in the European Union: Theory and policies. Cham: Palgrave Macmillan. doi: 10.1007/978-3-030-76677-1.

[33] Madsen, M.R., Mayoral, J.A., Strezhnev, A., & Voeten, E. (2022). Sovereignty, substance, and public support for European courtsʼ human rights rulings. American Political Science Review, 116(2), 419-438. doi: 10.1017/ S0003055421001143.

[34] Martusenko, I. (2023). Vectors of further cooperation between the UK and the European Union. Economy and Society, 53. doi: 10.32782/2524-0072/2023-53-53.

[35] Merkotun, G. (2023). Economic governance in the EU: Experience and lessons for Ukraine. Aspects of Public Administration, 11(2), 47-56. doi: 10.15421/152318.

[36] Monsees, L., & Lambach, D. (2022). Digital sovereignty, geopolitical imaginaries, and the reproduction of European identity. European Security, 31(3), 377-394. doi: 10.1080/09662839.2022.2101883.

[37] Negri, F., Nicoli, F., & Kuhn, T. (2021). Common currency, common identity? The impact of the Euro introduction on European identity. European Union Politics, 22(1), 114-132. doi: 10.1177/1465116520970286.

[38] Proboev, O.A. (2017). The Italian economy in the context of the EU debt crisis. Retrieved from http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/19537.

[39] Rendl, J. (2024). The sphere of intervention: EU law supranationalism and the concept of international treaty. European Papers, 8(3), 1333-1359. doi: 10.15166/2499-8249/721.

[40] Riddervold, M., Trondal, J., & Newsome, A. (2021). European union crisis: An introduction. In M. Riddervold, J. Trondal & A. Newsome (Eds.), The Palgrave handbook of EU crises (pp. 3-47). Cham: Palgrave Macmillan. doi: 10.1007/978-3-030-51791-5_1.

[41] Roberts, H., Cowls, J., Casolari, F., Morley, J., Taddeo, M., & Floridi, L. (2021). Safeguarding European values with digital sovereignty: An analysis of statements and policies. Internet Policy Review, 10(3). doi: 10.14763/2021.3.1575.

[42] Roch, J., & Oleart, A. (2024). How “European sovereignty” became mainstream: The geopoliticisation of the EUʼs “sovereign turn” by pro-EU executive actors. Journal of European Integration, 46(4), 545-565. doi: 10.1080/07036337.2024.2326831.

[43] Schmidt, S.K. (2021). No match made in heaven. Parliamentary sovereignty, EU over-constitutionalization and Brexit. Journal of European Public Policy, 27(5), 779-794. doi: 10.4324/9781003160106.

[44] Shore, C., & Black, A. (2021). Citizensʼ Europe and the construction of European identity. In C. Shore, V.A. Goddard & J.R. Llobera (Eds.), The anthropology of Europe (pp. 275-298). London: Routledge. doi: 10.4324/9781003135197-13.

[45] Stoeckel, F., Mérola, V., Thompson, J., Lyons, B., & Reifler, J. (2024). Public perceptions and misperceptions of political authority in the European Union. European Union Politics, 25(1), 42-62. doi: 10.1177/14651165231193833.

[46] Tsounis, N. (2018). The experience of Greek membership in the EU. Journal of European Economics, 1(1), 115-127.

[47] Volianiuk, O. (2024). Hungary in European politics and security: Lessons for democratic education. Scientific Works of Interregional Academy of Personnel Management. Political Sciences and Public Management, 2(74), 38-44. doi: 10.32689/2523-4625-2024-2(74)-5.

[48] Volk, C. (2022). The problem of sovereignty in globalized times. Law, Culture and the Humanities, 18(3), 716- 738. doi: 10.1177/1743872119828010.

[49] Walker, N. (2020). The sovereignty surplus. International Journal of Constitutional Law, 18(2), 370-428. doi: 10.1093/icon/moaa051.

[50] Yakoviyk, I.V., Shestopal, S.S., Baranov, P.P., & Blokhina, N.A. (2018). State sovereignty and sovereign rigts: EU and national sovereignty. Opcion, 87(2), 376-385.