uk

Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

  • Головна
  • Том 14, № 4, 2024

  • Роль і місце Національного банку України в контексті входження країни в ЄС та Єврозону: досвід центральних банків країн ЄС

  • Отримано 16.08.2024,
  • Доопрацьовано 01.11.2024,
  • Прийнято 26.11.2024
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 14, № 4, 2024
  • фінансове право; монетарна політика; стабілізаційна політика; монетарна гармонізація; економічна конвергенція
  • https://doi.org/10.56215/naia-chasopis/4.2024.41
  • Сторінки 41-53

У роботі досліджено роль і місце Національного банку України в контексті інтеграції країни до ЄС та можливого входження до єврозони. Проаналізовано досвід центральних банків країн ЄС, які пройшли шлях адаптації до вимог Європейської системи центральних банків і Європейського центрального банку. Мета дослідження полягала у вивченні питань гармонізації законодавства, монетарної політики, забезпечення фінансової стабільності, інституційної незалежності та макроекономічної конвергенції. Окреслено основні етапи, які проходили центральні банки країн – членів ЄС перед і після приєднання до єврозони, а також виклики, що поставали перед ними під час цього процесу. Посилену увагу зосереджено на ролі Національного банку в підготовці до виконання Копенгагенських критеріїв та інтеграції. У дослідженні визначено ключові напрями реформування правового регулювання української банківської системи для забезпечення ефективного виконання вимог європейської монетарної політики: стратегічні пріоритети, які мають бути враховані Національним банком для підтримання макроекономічної стабільності та конвергенції до єврозони. У роботі акцентовано на значенні інституційної незалежності Національного банку України, координації з фіскальними органами та забезпечення прозорості в прийнятті рішень. Констатовано, що досвід країн Центральної та Східної Європи є важливим орієнтиром для України, оскільки дає змогу уникнути помилок і впроваджувати ефективні реформи. Дослідження містить рекомендації щодо ролі Національного банку в забезпеченні економічної стабільності, створенні умов для сталого зростання та наближення до стандартів ЄС

Використані джерела

[1] Adamski, D., Amtenbrink, F., & Haan, J. (2023). Part I – the economic and monetary union: Political, economic, and legal rationales. In D. Adamski, F. Amtenbrink & J. Haan (Eds.), The Cambridge handbook of European monetary, economic and financial integration (pp. 17-152). Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/9781009364706.002.

[2] Aiyar, S., Chen, J., Ebeke, C., Garcia-Saltos, R., Gudmundsson, T., Ilyina, A., Kangur, A., Kunaratskul, T., Rodriguez, S., Ruta, M., Schulze, T., Soderberg, G., & Trevino, J.P. (2023). Geo-economic fragmentation and the future of multilateralism. Washington: International Monetary Fund.

[3] Albrech, P., & Kočenda, E. (2024). Volatility connectedness on the central European forex markets. International Review of Financial Analysis, 93, article number 103179. doi: 10.1016/j.irfa.2024.103179.

[4] Anderson, J.E., & van Wincoop, E. (2021). Gravity with gravitas: A solution to the border puzzle. American Economic Review, 93(1), 170-192. doi: 10.1257/000282803321455214.

[5] Arkolakis, C., Costinot, A., & Rodríguez-Clare, A. (2020). New trade models, same old gains? American Economic Review, 102(1), 94-130. doi: 10.1257/aer.102.1.94.

[6] Asif, R., & Frömmel, M. (2022). Exchange rate exposure for exporting and domestic firms in central and Eastern Europe. Emerging Markets Review, 51, article number 100863. doi: 10.1016/j.ememar.2021.100863.

[7] Baldwin, R. (2023). The great convergence: Information technology and the new globalization. Harvard: Harvard University Press.

[8] Bank of Estonia. (2023). Eesti Pank annual report 2023. Retrieved from https://www.eestipank.ee/publikatsioonid/aastaaruanne/2023/eesti-panga-2023-aasta-aruanne.

[9] Bank of Latvia. (2023). Macroeconomic forecasts. Retrieved from https://www.bank.lv/component/content/article/725-aktualitates/479-informacija-medijiem/16436-makroekonomiskas-prognozes-2023-gada- marts.

[10] Beetsma, R., Cimadomo, J., & Spronsen, J. (2024). One scheme fits all: A central fiscal capacity for the EMU targeting Eurozone, national and regional shocks. European Economic Review, 165, article number 104721. doi: 10.1016/j.euroecorev.2024.104721.

[11] Blanchard, O., & Johnson, D.R. (2020). Macroeconomic policy in the Eurozone: A new approach. Retrieved from https://home.ufam.edu.br/andersonlfc/MacroI/Livro%20Macro.pdf.

[12] Casagrande, S. (2021). Understanding EMU asymmetries and their economic and political implications. Journal of European Economy, 20(1), 69-92. doi: 10.35774/jee2021.01.069.

[13] Chornobai, O. (2021). Current state and prospects of Ukrainian European integration. Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: “Legal Sciences”, 8(29), 66-73. doi: 10.23939/law2021.29.066.

[14] Cihak, M., Demirgüç-Kunt, A., Feyen, E., & Levine, R.E. (2012). Benchmarking financial systems around the world. Retrieved from https://documents.worldbank.org/pt/publication/documents-reports/documentdetail/868131468326381955/benchmarking-financial-systems-around-the-world.

[15] Claessens, S., & Kose, M.A. (2013). Financial crises: Explanations, types, and implications. CAMA Working Paper, 6. doi: 10.2139/ssrn.2295201.

[16] Convergence Criteria (Maastricht Treaty). (2021). Retrieved from https://www.insee.fr/en/metadonnees/definition/c1348.

[17] Dionysopoulos, L., Marra, M., & Urquhart, A. (2024). Central bank digital currencies: A critical review. International Review of Financial Analysis, 91, article number 103031. doi: 10.1016/j.irfa.2023.103031.

[18] Eichengreen, B. (2021). Globalization and growth in a bipolar world. Journal of Policy Modeling, 46(4), 714- 722. doi: 10.1016/j.jpolmod.2024.03.006.

[19] European Commission. (2020). A European strategy for smart, sustainable and inclusive growth. Retrieved from https://ec.europa.eu/eu2020/pdf/COMPLET%20EN%20BARROSO%20%20%20007%20-%20Europe%202020%20-%20EN%20version.pdf.

[20] Fabry, A. (2019). The political economy of Hungary: From state capitalism to authoritarian neoliberalism. Cham: Palgrave Pivot. doi: 10.1007/978-3-030-10594-5.

[21] Jones, E., Kelemen, D.R., & Meunier, S. (2021). Falling forward? Crises and patterns of European integration. Journal of European Public Policy, 28(10), 1519-1536. doi: 10.1080/13501763.2021.1954068.

[22] Kolodko, G., & Grzegorz, W. (2021). Economics and politics of post-communist transition to market and democracy: The lessons from Polish experience. Post-Communist Economies, 32(3), 285-305. doi: 10.1080/14631377.2019.1694604.

[23] Lithuanian Bank. (2021). Annual report. Retrieved from https://www.lb.lt/lt/leidiniai/metu-ataskaita- 2021-m.

[24] Ministry of Finance of Ukraine. (2023a). Budget 2023. Retrieved from https://mof.gov.ua/en/budget_2023-582.

[25] Ministry of Finance of Ukraine. (2023b). Memorandum of economic & financial policies. Retrieved from https://mof.gov.ua/en/memorandum_of_economic financial_policies-677.

[26] Ministry of Finance of Ukraine. (2024). State debt and state-guaranteed debt. Retrieved from https://mof.gov.ua/en/derzhavnij-borg-ta-garantovanij-derzhavju-borg_osn_inf.

[27] Mitsakis, F. (2014). The impact of economic crisis in Greece: Key facts and an overview of the banking sector. Business and Economic Research, 4(1), 248-265. doi: 10.5296/ber.v4i1.5515.

[28] National Bank of Poland. (2023). Financial stability report. Retrieved from https://nbp.pl/raport-o-stabilnosci-systemu-finansowego-grudzien-2023/.

[29] National Bank of the Czech Republic. (2021). Annual report. Retrieved from https://www.cnb.cz/cs/cnb-news/aktuality/Vyrocni-zprava-2021.

[30] National Bank of the Czech Republic. (2023). Financial stability report. Retrieved from https://www.cnb.cz/cs/financni-stabilita/publikace-o-financni-stabilite/Zprava-o-financni-stabilite-jaro-2023-00002/.

[31] National Bank of Ukraine. (2021). Annual report 2021. Retrieved from https://bank.gov.ua/ua/news/all/richniy-zvit-natsionalnogo-banku-ukrayini-za-2021-rik.

[32] National Bank of Ukraine. (2023a). Inflation report. Retrieved from https://bank.gov.ua/en/monetary/ report.

[33] National Bank of Ukraine. (2023b). Financial stability report. Retrieved from https://bank.gov.ua/en/ stability/report.

[34] Schelkle, W. (2017). The political economy of monetary solidarity: Understanding the euro experiment. Oxford: Oxford University Press.

[35] Schmidt, V.A. (2022). Changing the policies, politics, and processes of the eurozone in crisis: Will this time be different? In D. Natali & B. Vanhercke (Eds.), Social policy in the European Union: State of play 2015 (pp. 33-64). Brussels: ETUI.

[36] Waibel, M. (2020). The EUʼs most influential economic policy-maker: Mario Draghi at the European Central Bank. European Journal of International Law, 31(1), 345-352. doi: 10.1093/ejil/chaa019.

[37] Wolf, M. (2023). The shifts and the shocks: What weʼve learned – and have still to learn – from the financial crisis. London: Penguin Books.