uk

Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

  • Отримано 28.07.2024,
  • Доопрацьовано 28.10.2024,
  • Прийнято 26.11.2024
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 14, № 4, 2024
  • Система Договору про Антарктику; збереження морського середовища; зміна клімату; біорозвідка; права корінних народів; міжнародне співробітництво
  • https://doi.org/10.56215/naia-chasopis/4.2024.78
  • Сторінки 78-86

Система Договору про Антарктику як наріжний камінь міжнародного співробітництва постає перед новими викликами XXI століття. У цьому дослідженні було розглянуто ефективність системи Договору про Антарктику для розв’язання сучасних проблем, таких як захист морського середовища, біорозвідка та зміна клімату. Проаналізовано переваги й недоліки Договору, виявлено прогалини в його охопленні, оцінено його адаптивність до майбутніх викликів. У дослідженні використано міждисциплінарний підхід, що поєднував правовий, політичний, порівняльний та критичний аналіз, а також поглиблений аналіз положень договору, його обмежень і потенціалу для реформування. Результати засвідчили, що хоча Система Договору про Антарктику відіграє життєво важливу роль у збереженні Антарктики як глобального надбання, її здатність протистояти новим загрозам є обмеженою. Дослідження дозволило стверджувати про необхідність створення всеосяжної системи морських природоохоронних територій, суворіших правил щодо біорозвідки й механізмів правозастосування. Серед основних висновків ‒ необхідність обов’язкового оцінювання впливу на довкілля, розширення морських природоохоронних територій, сталого управління туризмом й ефективних стратегій пом’якшення наслідків зміни клімату. У статті рекомендовано посилити режим інспекцій, сприяти міжнародному співробітництву, визнати права корінних народів й активізувати наукові дослідження. Вирішення цих питань і впровадження запропонованих реформ дасть змогу Системі Договору про Антарктику продовжувати захищати унікальне довкілля Антарктики, забезпечувати його довгострокову стійкість

Використані джерела

[1] Alexander, K.A., Liggett, D., Leane, E., Nielsen, H.E.F., Bailey, J.L., Hanne, E.F., & Haward, M. (2019). What and who is an Antarctic ambassador? Polar Record, 55(6), 497-506. doi: 10.1017/S0032247420000194.

[2] Bosio, E., & Torres, C.A. (2019). Global citizenship education: An educational theory of the common good? A conversation with Carlos Alberto Torres. Policy Futures in Education, 17(6), 745- 760. doi: 10.1177/1478210319825517.

[3] British Antarctica Survey. (2017). Antarctica and climate change, natural and environment research council. Retrieved from https://www.bas.ac.uk/wp-content/uploads/2017/04/Antarctica-and-climate-change_ Apr17-2.pdf.

[4] Cabrera, E. (2015). Whales in the courtroom, the historic ruling of the international court of justice against Japan’s scientific whaling in Antarctica. Journal of Antarctic Affairs, 1(1), 31-36.

[5] Chown, S.L., Leihy, R.I., Naish, T.R., Brooks, C.M., Convey, P., Henley, B.J., Mackintosh, A.N., Phillips, L.M., Kennicutt, M.C., & Grant, S.M. (Eds.). (2022). Antarctic climate change and the environment: A decadal synopsis and recommendations for action. Cambridge: Scientific Committee on Antarctic Research.

[6] Fan, S., Gao, Y., Sherrell, R.M., Yu, S., & Bu, K. (2021). Concentrations, particle-size distributions, and dry deposition fluxes of aerosol trace elements over the Antarctic Peninsula in austral summer. Atmospheric Chemistry and Physics, 21(3), 2105-2124. doi: 10.5194/ACP-21-2105-2021.

[7] FAO. (2008). International guidelines for the management of deep-sea fisheries in the high seas. Rome: FAO.

[8] Giménez, M., Azziz, G., & Batista, S. (2024). Identification of mobile resistome in soils exposed to different impacts in Fildes Peninsula, King George Island. Antarctic Science. doi: 10.1017/S0954102024000300.

[9] Guzeva, A.V. (2024). Geochemical characterization of humic acids and humification processes in lake sediments of West Antarctica. Antarctic Science. doi: 10.1017/S0954102024000294.

[10] Haward, M. (2023), Antarctica; geopolitical challenge, institutional resilience. The Polar Journal, 13(1), 31-48. doi: 10.1080/2154896X.2023.2205237.

[11] Hughes, K.A., Santos, M., Caccavo, J.A., Chignell, S.M., Gardiner, N.B., Gilbert, N., Howkins, A., van Vuuren, B.J., Lee, J.R., Liggett, D., Lowther, A., Lynch, H., Quesada, A., Shin, H.C., Soutullo, A., & Terauds, A. (2022). Ant- ICON – “Integrated science to inform antarctic and Southern Ocean conservation”: A new SCAR scientific research programme. Antarctic Science, 34(6), 446-455. doi: 10.1017/S0954102022000402.

[12] Kakareka, S., & Salivonchyk, S. (2022). Retrospective modelling of air pollution due to the operation of scientific stations in Antarctica: An experience of reanalysis. Environmental Science Journal, 34(1), 45-57. doi: 10.1017/S0954102021000547.

[13] Lowe, G., & Lewis-Jones, H. (2014). The white continent: A year in Antarctica. London: Thames & Hudson.

[14] Madani, Z. (2023). Unpacking inclusivity of the Antarctic Treaty System amidst contemporary challenges. Polar Science, article number 101144. doi: 10.1016/j.polar.2024.101144.

[15] Makanse, Y. (2024). Contextualising Antarctic tourism diversification: Tourism management implications from multinational policy debates. The Polar Journal, 14(1), 270-313. doi: 10.1080/2154896X.2024.2342113.

[16] Prior, S. (2015). Development of a new legally binding instrument for shipping in Antarctic waters. Journal of Antarctic Affairs, 1(1), 59-68.

[17] Purich, A., & Doddridge, E.W. (2023). Record low Antarctic sea ice coverage indicates a new sea ice state. Communications Earth and Environment Journal, 4, article number 314. doi: 10.1038/s43247-023-00961-.

[18] Rodger, A. (2014), Antarctica ‒ a critical part of the Earth system. Journal of the Black Sea/Mediterranean Environment, 20(1), 60˗77.

[19] Samari, M. (2015). Southern Ocean Marine Protection Post Rio+20: The future we could have had (but could not reach consensus on). Journal of Antarctic Affairs, 1(1), 9-25.

[20] Tiwari. (2017). Environmental Monitoring around Indian Antarctic Stations, Semantic scholar. Retrieved from https://www.semanticscholar.org/paper/Environmental-Monitoring-Around-Indian-Antarctic-Tiwari/bfd374a9a909bf8be01a148c57f5ec63b24b39d9.

[21] Uribe, P. (2015). Species composition and photo acclimation of Marine Antarctic Benthic Diatom Species. Journal of Antarctic Affairs, 1(1), 49-58.

[22] Van den Hoff, J. (2024). Incidental pinnipeds at high latitudes of the Vestfold Hills, Prydz Bay, East Antarctica. Antarctic Science, 36(4), 225-230. doi: 10.1017/S0954102023000391.

[23] Wauchope, H., Shaw, J.D., & Terauds, A. (2019). A snapshot of biodiversity protection in Antarctica. Nature Commun, 10, article number 946. doi: 10.1038/s41467-019-08915-6.

[24] Yermakova, Y. (2021). Legitimacy of the Antarctic Treaty System: Is it time for a reform? The Polar Journal, 11(2), 342-359. doi: 10.1080/2154896X.2021.1977048.