ISSN 2519-4216
e-ISSN 2519-4313
УДК 34
Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ
- система; боротьба з організованою злочинністю; сили безпеки; національна безпека
- https://doi.org/10.56215/naia-chasopis/4.2024.09
- Сторінки 9-22
Метою дослідження було розроблення наукового підходу до мобілізації механізмів боротьби з виявами організованої злочинності, що має бути стратегічною, програмною, вибудованою на міжнародному досвіді. Відповідно до поставленої мети та специфіки предмета дослідження використано сукупність методів соціальної інженерії в організації системи боротьби з організованою злочинністю. Окреслено зміст організаційних основ системи мобілізації правоохоронних органів, задіяних до боротьби з організованою злочинністю. Такі механізми проаналізовано в аспекті визначення теоретико-управлінських засад їх формування на етапі соціальних перетворень, загрози криміналізації суспільства, активізації виявів насильства в політичній та інших сферах суспільного життя. Зміст безпеки як обʼєктивного явища досліджено на предмет системоутворювальних властивостей, організаційного фактора соціальної системи. Засвідчено стратегічне значення процесу підвищення ефективності безпеки в різних сферах життя суспільства. Доведено, що наявний державний механізм регулювання суспільних відносин безпеки є доволі консервативним і не цілком відповідає сучасним умовам існування різних націй як у внутрішній, так і зовнішній сферах життєдіяльності. Система силових органів має розгалужену, складну організаційно-функціональну структуру, що ускладнює організацію та здійснення процесу управління. Державні органи, дотримуючись політико-правових умов і створивши спеціалізований механізм управління, можуть і повинні бути залучені до забезпечення національної безпеки. Для цього необхідно подолати відомчі барʼєри, консолідувати зусилля державних органів, оперативних підрозділів, щоб забезпечити внутрішню безпеку держави, тобто розробити модель управління відповідними субʼєктами за організаційно-функціональним принципом. Результати роботи формують науково-практичне підґрунтя для приведення системи відповідного типу у стан, що дає змогу невідкладно вирішувати питання мобілізації та проведення широкомасштабних дій щодо усунення умов і наслідків впливу небезпечних факторів, істотно впливаючи на стан безпеки суспільства. Застосування теоретико-управлінського підходу дає змогу визначити та розвʼязати в дослідженні наукові проблеми, отримати науково-практичні результати
Використані джерела
[1] Bouchard, M. (2020). Collaboration and boundaries in organized crime: A network perspective. Organizing crime: Mafias, markets, and networks. Crime and Justice, 49. doi: 10.1086/708435.
[2] Breuer, N., & Varese, F. (2023). The structure of trade-type and governance-type organized crime groups: A network study. The British Journal of Criminology, 63(4), 867-888. doi: 10.1093/bjc/azac065.
[3] Effendi, T., Windari, R., & Afief Arfarizky, R. (2023). The social disorganization theory approach as a crime prevention effort in Sumenep, Indonesia. Technium Social Sciences Journal, 49(1), 533-538. doi: 10.47577/tssj.v49i1.9854.
[4] Farion, O., Kupriyenko, D., Demianiuk, Y., & Nikitiuk, A. (2023). Combating cross-border organized crime in the border region of the state: Strategy development methodology. Journal of Liberty and International Affairs, 9(2), 208-229. doi: 10.47305/JLIA2392246f.
[5] Freeman, M., & Casij Peñ, M. (2023). Negotiating with organized crime groups: Questions of law, policy and imagination. International Review of the Red Cross, 105(923), 638-651. doi: 10.1017/S1816383122000649.
[6] Horizon Europe Office in Ukraine. (2024). Horizon Europe Programme. Retrieved from https://horizon-europe.org.ua/uk/about-he/he-programme/.
[7] Jaspers, J.D. (2020). Strong by concealment? How secrecy, trust, and social embeddedness facilitate corporate crime. Crime, Law and Social Change, 73(1), 55-72. doi: 10.1007/s10611-019-09847-4.
[8] Kerstholt, J., Keijser, B., Veldhuis, G., & Smits-Clijsen, E. (2024). Organized crime requires dynamic decision making. Frontiers in Psychology, 15, article number 1205135. doi: 10.3389/fpsyg.2024.1205135.
[9] Luong, H.T. (2020). Transnational crime and its trends in South-East Asia: A detailed narrative in Vietnam. International Journal for Crime, Justice and Social Democracy, 9(2), 88-101. doi: 10.5204/ijcjsd.v9i2.1147.
[10] Malm, A., & Bichler, G. (2013). Using friends for money: The positional importance of money-launderers in organized crime. Trends Organized Сrime, 16, 365-381. doi: 10.1007/s12117-013-9205-5.
[11] Muharremi, D., & Ademi, M. (2023). The role of the police in reducing the fear оf crime in the community. Access to Justice in Eastern Europe, 6(19), 242-254. doi: 10.33327/AJEE-18-6.2-n000225.
[12] NATO allies continue to support Ukraine with comprehensive assistance package at Washington summit. (2024). Retrieved from https://www.nato.int/cps/en/natohq/news_228110.htm?selectedLocale=uk.
[13] NATO Centres of Excellence – Security Force Assistance (SFA COE). (2023). Retrieved from https://www.act.nato.int/article/nato-sfa-coe/.
[14] Poppi, F.I.M., & Ardila, A. (2023). In nomine Diaboli: The ideologies of organized crime. European Journal of Criminology, 20(2), 401-421. doi: 10.1177/14773708211006642.
[15] Rider, B. (Ed.). (2023). A research agenda for organised crime. London: Elgar Research Agendas. doi: 10.4337/9781802201369.
[16] Roks, R.A., Kruisbergen, E.W., & Kleemans, E.R. (2024). Walls of silence and organized crime: A theoretical and empirical exploration into the shielding of criminal activities from authorities. Trends Organized Crime, 27, 103-119. doi: 10.1007/s12117-022-09447-0.
[17] Schwuchow, S.C. (2023). Organized crime as a link between inequality and corruption. European Journal of Law and Economics, 55, 469-509. doi: 10.1007/s10657-023-09764-x.
[18] Science for Peace and Security Programme. (2023). Retrieved from https://www.nato.int/cps/uk/natohq/topics_85373.htm?selectedLocale=en.
[19] Tiscornia, L. (2023). How climate change affects organized criminal group behaviour. Studies in Comparative International Development, 58, 29-54 doi: 10.1007/s12116-022-09360-1.
[20] Van de Bunt, H., Siegel, D., & Zaitch, D. (2019). The social embeddedness of organized crime. Understanding organized crime. Part 1: Concept of embeddedness. In The Oxford handbook of organized crime. Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/oxfordhb/9780199730445.013.030.
[21] Varese, F. (2011). Mafias on the move: How organized crime conquers new territories. Princeton: Princeton University Press.
[22] Vieira, M. (Ed.). (2023). Global approaches on state fragility & organized crime. San José: University for Peace.
[23] Vieira, M., & Farris, E. (2021). Organised crime in Latin America: An analysis of state fragility. In J. Altmann- Borbón & F. Rojas Aravena (Eds.) Latin America: Is there political will to build a different future? (pp. 473- 498). San José: University for Peace Press and FLACSO.
[24] Windle, J. (2023). Five areas which make the Irish organized crime milieu distinctive. Journal of Contemporary Criminal Justice, 39(1), 133-152. doi: 10.1177/10439862221138683.
[25] Yahagi, K., & Cato, S. (2023). Strategic crackdown on organized crime by local governments. Journal of Government and Economics, 24, 237-257. doi: 10.1007/s10101-023-00293-6.