ISSN 2519-4216
e-ISSN 2519-4313
УДК 34
Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ
- нормопроєктувальна техніка; принципи права; соціальне призначення права; верховенство права; нормативно-правовий акт
- https://doi.org/10.56215/naia-chasopis/3.2024.33
- Сторінки 33-42
Актуальність дослідження полягає в тому, що правові системи держав, у яких визнається та забезпечується дія принципу верховенства права, дедалі більше зазнають інтеграційного впливу: загальні вимоги нормопроєктування уніфікуються та забезпечуються спільними зобовʼязаннями держав-учасниць міжнародних співтовариств. Метою дослідження було здійснення логіко- юридичного аналізу правових застережень як засобу проєктування (конструювання) норм права в досягненні мети принципу юридичної визначеності в національному законодавстві. Специфіка мети дослідження зумовила застосовування різних методів наукового пізнання, серед яких аксіологічний, аналізу, системний, спеціально-юридичний, герменевтичний, логічний, моделювання та ін. Використання зазначених методів забезпечило обґрунтування наукової гіпотези щодо складу принципу юридичної визначеності та природи правових застережень. Резюмовано, що принцип юридичної визначеності як складова верховенства права ґрунтується на концепції передбачуваності, що досягається шляхом забезпечення чіткості, недвозначності та зрозумілості норм права, повноти відображення їх змісту в нормативних формах національного законодавства. З’ясовано, що реалізація вимог принципу юридичної визначеності можлива шляхом застосування єдиної техніки нормопроєктування, структурування та формулювання нормативних положень, де правовим застереженням надається вагоме значення. Встановлено та схарактеризовано найбільш суттєві ознаки правових застережень через розуміння їх як елемента нормопроєктувальної техніки в досягненні мети європейського принципу юридичної визначеності. Окреслено сутнісні властивості правових застережень і загальні вимоги до них. Правові застереження в нормах права національного законодавства визначено як елемент нормопроєктувальної техніки, зміст яких зумовлений соціальним призначенням права. Доведено, що вони мають форму мовних конструкцій, конкретизують мету норми права та межі її дії, забезпечують точність і передбачуваність нормативного припису. Отримані результати дослідження мають практичну значущість, зокрема можуть бути використані в науково-дослідницькій роботі – для подальшого дослідження актуальних питань техніки нормопроєктування, у нормотворчій роботі – під час розроблення нормативно- правових актів
Використані джерела
[1] Balynska, O., Yevkhutych, I., Serkevych, I., Zdrenyk, I., & Andrusyshyn, R. (2024). Transformation of the content of human rights under the influence of globalisation. Social & Legal Studios, 7(1), 116-123. doi: 10.32518/ sals1.2024.116.
[2] Barabash, O.O., Dobkina, K.R., Senyk, S.V., Klyuyeva, Y.M., & Martiuk, A.S. (2022). European human rights standards: The practice of applying ecthr decisions. Informatol, 55(1-2), 27-41. doi: 10.32914/ i.55.1-2.3.
[3] Blahuta, R.I., Barabash, O.O., Zakharov, V.P., Kovalska, M.Yu., & Dobkina, K.R. (2022). Human rights in the activities of law enforcement officials. Informatol, 55(1-2), 53-64. doi: 10.32914/i.55.1-2.5.
[4] Gurbanov, H. (2022). Legislative technique. “Metafizika” Journal, 5(4), 129-139.
[5] Hurrell, A. (2008). State solidarism and global liberalism. In On global order: Power, values, and the constitution of international society (pp. 57-94). Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/acprof:oso/9780199233106.003.0003.
[6] Iglesias, M.J.M. (2020). Better law-making and the interinstitutional (dis)agreements: Some comments. Journal European Law Journal, 26(1-2), 108-113. doi: 10.1111/eulj.12364.
[7] Kelbia, S., Zakharchyn, N., Samilo, A., Koveino, Yu., Pundor, Yu., & Shyshko, V. (2021). The rule of law as a fundamental principle of the functioning of the legal system of democratic countries. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research, 11(2), 113-117.
[8] Lazariev, V. (2022). The language of law as a unique direction of human communication (theoretical legal and philosophical reflections). Bulletin of KhNUIA, 98(3), 26-34. doi: 10.32631/v.2022.3.02.
[9] Lewis, S. (2023). Making law possible. Modern Law Review, 86(3), 814-835. doi: 10.1111/1468- 2230.12792.
[10] Lifante-Vidal, I. (2020). Is legal certainty a formal value? Jurisprudence-an International Journal of Legal and Political Thought, 11(3), 456-467. doi: 10.1080/20403313.2020.1778289.
[11] Luts, L. (2023). The principle of legal determination: Current state and prospects. Legal Scientific Electronic Journal, 8, 21-27. doi: 10.32782/2524-0374/2023-8/2.
[12] Mańko, R. (2023). Legal survivals and the resilience of juridical form. Law and Critique. doi: 10.1007/ s10978-023-09357-2.
[13] OSCE. (2023). Guiding principles of democratic lawmaking and better laws. Warsaw: OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights.
[14] Raitio, J. (2023). The rule of law and legal certainty. In J. Raitio, A. Rosas & P. Pohjankoski (Eds.), The rule of lawʼs anatomy in the EU: Foundations and protections (pp. 59-72). Oxford: Hart Publishing. doi: 10.5040/9781509955107.ch-005.
[15] Recommendations for Ukrainian public authorities on the approximation of Ukrainian legislation to EU law. (2018). Retrieved from https://eu-ua.kmu.gov.ua/wp-content/uploads/legal_approximation_guidelines_ukr_new.pdf.
[16] Shutak, I.D. (2014). Legal technique: The theory of legal reservations. Ivano-Frankivsk: Laboratory for Academic Research of Legal Regulation and Legal Technique.
[17] Stasiuk, O., Lenher, Y., Koretska, V., Riabykh, N., Samilo, A., Shyshko, V., & Zdrenyk, I. (2023). Observance of human rights under the conditions of national law adaptation to the norms of the European Union. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research, 13(2) 107-110.
[18] Ternavska, V.M. (2021). Legal technique in the system of means of constitutional and legal policy: Theoretical and methodological analysis. Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, 3, 123-131. doi: 10.33663/2524-017X-2023-14-377-382.
[19] Vasilieva, G.O. (2010). Preventive in the structure of Ukrainian spoken discourse: Communicative model and means of expression. (PhD thesis, Donetsk, Donetsk National University, Ukraine).
[20] Whalen, R. (2022). Defining legal technology and its implications. International Journal of Law and Information Technology, 30(1), 47-67. doi: 10.1093/ijlit/eaac005.
[21] Yarema, O.G. (2023). The principle of legal certainty as a requirement for the stability of legal relations in administrative proceedings. Electronic Scientific Publication “Analytical and Comparative Jurisprudence”, 5, 449-454. doi: 10.24144/2788-6018.2023.05.80.
[22] Yukhimiuk, O. (2017). The value of legal clauses in the implementation of legal norms. In Traditions and innovations of legal science: Past, present, future: Materials of the international scientific and practical conference (pp. 112-114). Odesa: National University “Odesa Law Academy”.
[23] Yzaguirre, V.G. (2023). Approaches to legal certainty. A proposal for reconstruction. Cuadernos Electronicos de Filosofia del Derechо, 50, 29-56. doi: 10.7203/CEFD.50.26379.
[24] Zabolotna, N.Y. (2016). Requirements for the technique of creating regulatory and legal contracts: General characteristics. Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: Legal Sciences, 837, 192-197.