uk

Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

  • Головна
  • Том 14, № 2, 2024

  • Взаємодія конвенційного права та реалій суспільства в умовах війни: досвід війни України та Росії

  • Отримано 06.02.2024,
  • Доопрацьовано 01.05.2024,
  • Прийнято 28.05.2024
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 14, № 2, 2024
  • права людини; реабілітація; міжнародне гуманітарне право; воєнний стан; судочинство; воєнні дії; медіа
  • https://doi.org/10.56215/naia-chasopis/2.2024.84
  • Сторінки 84-94

Актуальність роботи полягає в необхідності розуміння взаємодії конвенційного права та реалій суспільства в умовах війни, передусім у контексті сучасних конфліктів. Метою роботи є виявлення цієї взаємодії та визначення її впливу на сучасне правове середовище. Для досягнення мети використано різноманітні методи дослідження, зокрема: літературний огляд, аналіз документів, емпіричні дослідження, порівняльний аналіз та експертну оцінку. Ці методи надали можливість систематизувати інформацію та здійснити обґрунтований аналіз взаємодії правових норм і реалій сучасного суспільства в контексті воєнних дій. Результати дослідження засвідчують, що проблема впровадження конвенційного права в умовах воєнного конфлікту спричинена не лише різними інтерпретаціями його норм, а й систематичним порушенням міжнародного гуманітарного права з боку сторін конфлікту. Зазначено, що деякі з цих порушень можуть бути наслідком недостатньої чіткості чи суперечностей у текстах конвенцій, а також розбіжностей у національних законодавствах. Специфічні приклади розглянуто в контексті різних видів конфліктів, зокрема збройних конфліктів і ситуацій окупації, де фіксують систематичні порушення прав людини та гуманітарних стандартів. Зокрема, досліджено ставлення до цивільного населення, обставини ведення війни, поводження з військовополоненими, надання медичної допомоги в зоні конфлікту, гуманітарне забезпечення, доступ до освіти та їжі. Також розглянуто маніпуляцію інформацією та правовою базою з боку Росії. У звʼязку з виявленими складнощами впровадження конвенційного права запропоновано конкретні шляхи вдосконалення міжнародного правового механізму, а саме шляхом уточнення та узгодження норм міжнародного гуманітарного права, забезпечення ефективнішого моніторингу й відповідальності за порушення, а також залучення до діалогу всіх зацікавлених сторін, нейтральних спостерігачів і країн-партнерів для спільного пошуку рішень. Це дає змогу сформулювати рекомендації для міжнародних організацій, держав і правозахисних груп щодо подальших заходів із забезпечення дотримання конвенційного права в умовах воєнного конфлікту та покращення захисту прав людини

Використані джерела

[1] Al-Kassimi, K. (2023). Natoʼs anglo-american identity and the Ukrainian crisis from an ontological security perspective – can a realist international system give diplomacy a chance? Cogent Social Sciences, 9(1), article number 2200665. doi: 10.1080/23311886.2023.2200665.

[2] Alston, P. (2023). Criminalizing human rights. Journal of Human Rights Practice, 15(3), 660-677. doi: 10.1093/ jhuman/huad059.

[3] Amnesty international. (2023). Ukraine organizational report: Key findings and learnings relating to the august 4 press release on Ukraine. London: Amnesty international.

[4] Amnesty international. (2024). Ukraine: Childrenʼs education is another victim of Russian aggression. London: Amnesty international.

[5] Bondarenko, K.V. (2022). Formation of mechanisms of public administration support for refugees and internally displaced persons. (Masterʼs diploma, Dnipro State Agrarian and Economic University, Dnipro, Ukraine).

[6] Cioffi, A., & Cecannecchia, C. (2023). Role of forensic medicine in addressing the war crimes: Perspective from Russia-Ukraine conflict during the COVID-19 pandemic. Medicine, Science and the Law, 63(2), 168-173. doi: 10.1177/00258024221125135.

[7] Dill, J. (2023). Threats to state survival as emergencies in international law. International Theory, 15(2), 155-183. doi: 10.1017/S1752971923000015.

[8] Fowmina, C., & Rabbiraj, C. (2023). Use of technologies in combating crimes against women in modern armed conflicts. International Journal of Intellectual Property Management, 13(3-4), 320-332. doi: 10.1504/ IJIPM.2023.134060.

[9] Grzebyk, P. (2021). Escalation of the conflict between Russia and Ukraine in 2022 in light of the law on use of force and international humanitarian law. Polish Yearbook of International Law, 41, 145-162. doi: 10.24425/ PYIL.2022.142344.

[10] Gunawan, Y., Wibowo, G.A., & Arumbinang, M.H. (2024). Foreign fighters in the Ukrainian armed conflict: An international humanitarian law perspective. Volksgeist: Jurnal Ilmu Hukum dan Konstitusi, 6(2), 145-157. doi: 10.24090/volksgeist.v6i2.9315.

[11] Has Putinʼs war failed and what does Russia want from Ukraine? (2023). Retrieved from https://www.bbc. com/news/world-europe-56720589.

[12] Hill-Cawthorne, L. (2023). Common article 1 of the Geneva conventions and the method of treaty interpretation. International and Comparative Law Quarterly, 72(4), 869-908. doi: 10.1017/S0020589323000337.

[13] Hnativ, O. (2023). Public international law in the mechanism for preventing violations of peace in the context of an armed aggression by the Russian Federation on Ukraine. Pakistan Journal of Criminology, 15(2), 293- 304.

[14] Human Rights Council. (2023). Report of the Independent International Commission of Inquiry on Ukraine. Retrieved from https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/hrbodies/hrcouncil/coiukraine/A_ HRC_52_62_AUV_EN.pdf.

[15] Human Rights Watch. (2023a). Ukraine: Apparent Russian cluster munition attack. (2023). Retrieved from https://www.hrw.org/news/2023/08/04/ukraine-apparent-russian-cluster-munition-attack.

[16] Human Rights Watch. (2023b). Ukraine: Civilian deaths from cluster munitions. Retrieved from https://www. hrw.org/news/2023/07/06/ukraine-civilian-deaths-cluster-munitions.

[17] Human Rights Watch. (2023c). Ukraine: New findings on Russiaʼs devastation of Mariupol. Retrieved from https://www.hrw.org/news/2024/02/08/ukraine-new-findings-russias-devastation-mariupol.

[18] International Bureau for Childrenʼs Rights. (2010). Children and armed conflict: A guide to international humanitarian and human rights law. Montreal: International Bureau for Childrenʼs Rights.

[19] International Medical Corps. (2017). Psychological first aid: Guide for field workers. Kyiv: PULSARS University Press.

[20] International Military Tribunal at Nuremberg. (2020). Holocaust encyclopedia. Retrieved from https://encyclopedia.ushmm.org/content/en/article/international-military-tribunal-at-nuremberg#the-international-military-tribunal-1.

[21] Kozatsky, S. (2023). Avdiivka: 9 years of resistance of the Ukrainian bridgehead near Donetsk. MILITARNYI. Retrieved from https://mil.in.ua/en/articles/avdiivka-9-years-of-resistance-of-the-ukrainian-bridgehead- near-donetsk/.

[22] Kyrydon, A., & Troyan, S. (2023). The Russian-Ukrainian war 2014-2023: Interference factors of the War. Foreign Affairs, 33(6), 30-39. doi: 10.46493/2663-2675.33(6).2023.30-39.

[23] Lathia, C., Skelton, P., & Clift, Z. (Eds.). (2020). Rehabilitation in conflict and displacement. Retrieved from https://www.hi.org/sn_uploads/document/36199-Humanity--Inclusion-Clinical-Handbook-web_1.pdf.

[24] Lepskiy, M., & Lepska, N. (2023). The War in Ukraine and its challenge to NATO: Peacekeeping to peace engineering. American Behavioral Scientist, 67(3), 402-425. doi: 10.1177/00027642221144833.

[25] Lidiia, L., & Stasiuk, N. (2023). State measures to protect the rights of children on the territory of Ukraine under martial law. Law. Human. Environment, 14(3), 79-90. doi: 10.31548/law/3.2023.79.

[26] Lundberg, K., Kjellström, S., & Sandman, L. (2019). Dual loyalties: Everyday ethical problems of registered nurses and physicians in combat zones. Nursing Ethics, 26(2), 480-495. doi: 10.1177/0969733017718394.

[27] Plazova, T., Kuz, O., Konnova, N., Korotkov, D., & Galushchenko, O. (2024). Information warfare as an instrument of geopolitical influence on Ukraine: Main aspects and the stateʼs response. International Journal of Religion, 5(2), 121-130. doi: 10.61707/0g2yt516.

[28] Rodríguez Reveggino, B., & Becerra-Bolaños, Á. (2022). Transitional justice after the COVID-19 Pandemic. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(19), article number 12388. doi: 10.3390/ijerph191912388.

[29] Salman, H.A.K., Ismail, S.M., & Nordin, R. (2023). Prisoners of war: Classification and legal protection under international humanitarian law. UUM Journal of Legal Studies, 14(2), 677-708. doi: 10.32890/ uumjls2023.14.2.11.

[30] Sotiroski, L. (2023). Consolidation and crisis: The evolution of the European Union’s legal framework in pursuing peace, stability, and unity amidst global challenges. Social and Legal Studios, 6(3), 171-177. doi: 10.32518/sals3.2023.171.

[31] Tammi, I.-M. (2023). Fighting with words: Humanitarian security and the changing role of law in contemporary armed conflict. Disasters, 47(4), 870-890. doi: 10.1111/disa.12580.

[32] Two-year update. Protection of civilians: Impact of hostilities on civilians since 24 February 2022. (2024). Retrieved from https://ukraine.un.org/en/261245-two-year-update-protection-civilians-impact- hostilities-civilians-24-february-2022.

[33] UNICEF. (2020). Mental health and psychosocial support for children in humanitarian settings: An updated review of evidence and practice. Retrieved from https://mhpsscollaborative.org/wp-content/ uploads/2021/05/MHPSS-2020-REVIEW.pdf.