uk

Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

  • Отримано 17.02.2023,
  • Доопрацьовано 22.05.2023,
  • Прийнято 26.06.2023
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 13, № 2, 2023
  • е-парламент; участь громадян в ухваленні рішень; інклюзивність парламенту; парламентські цифрові інструменти; цифровізація
  • https://doi.org/10.56215/naia-chasopis/2.2023.19
  • Сторінки 19-29

Актуальність і значущість дослідження історії та перспектив електронного парламентаризму як чинника сталого розвитку обумовлена людиноцентристським баченням ідеї цифровізації парламенту. За мету автори обрали розгляд системи цифрових інструментів, що утворюють е-парламент, у контексті його ролі в реалізації Цілі сталого розвитку «Мир, справедливість та сильні інститути». Основними методами наукового пізнання, які використано під час написання статті, є методи контент-аналізу, аналогії та порівняння. Визначено рівні багатоступеневої системи захищеності інформації та даних як ключового елементу безпеки цифровізації парламенту, окреслено виклики, пов’язані з правовим, економічним, суспільним, технологічним аспектами процесу. На підставі аналізу правових актів і безпосередньо вебсайтів парламентів держав різного індексу демократії (Велика Британія, Ісландія, Швеція, Польща, Чехія, країни Балтії) сформульовано світові тенденції означеного напряму. Автор акцентує на притаманності певних особливостей і невизначеності наслідків цифровізації парламенту в державах, які мають різний рівень розвитку демократії та різні економічні показники. Встановлено, що перехід парламентарів у спілкуванні з виборцями від традиційної комунікації в офлайн форматі до формату онлайн сприяє реалізації в політичній сфері відкритості, інклюзивності, співробітництва й участі. Результати дослідження покликані актуалізувати питання необхідності введення нових електронних парламентських інструментів для впровадження механізмів цифрової демократії в суспільстві

Використані джерела

[1] Berntzen, L., Healy, M., Hahamis, P., & Dunville, D. (2006). Parliamentary web presence: A comparative review. In Proceedings of the 2nd International Conference on e-Government (pp. 17-25). Pittsburgh: Academic Conferences International.

[2] Borg, M., & Hassall, G. (2007). Pacific Islands parliamentary websites: A preliminary survey. Australasian Parliamentary Review, 27(1), 213-237.

[3] Botwinick, A., & Bachrach, P. (1983). Democracy and scarcity: Toward a theory of participatory democracy. International Political Science Review / Revue Internationale de Science Politique, 4(3), 361-373.

[4] Chen, P., Gibson, R., & Geiselhart, K. (2006). Electronic democracy? The impact of new communications technologies on Australian democracy, for the democratic audit of Australia. Canberra: The Australian National University.

[5] Clark, S., MacLachlan, M., Marshall, K., Morahan, N., Carroll, C., Hand, K., Boyle, N., & O’Sullivan, K. (2022). Including digital connection in the United Nations sustainable development goals: A systems thinking approach for achieving the SDGs. Sustainability, 14(3), article number 1883. doi: 10.3390/su14031883.

[6] Coleman, S., & Gøtze, J. (2001). Bowling together: Online public engagement in policy deliberation. Information Polity, 7(4), 247-252. doi: 10.3233/IP-2002-0021.

[7] Digital government Factsheet - Iceland. (2019). Retrieved from https://joinup.ec.europa.eu/sites/default/files/inline-files/Digital_Government_Factsheets_Iceland_2019.pdf.

[8] Editorial: British political studies and the politics of global challenges. (2022). The British Journal of Politics and International Relations, 24(1), 3-10. doi: 10.1177/13691481211063400.

[9] Friedman, L.M. (1969). Legal culture and social development. Law & Society Review, 4(1), 29-44. doi: 10.2307/3052760.

[10] Gibson, R., Lusoli, W., & Ward, S. (2005). Online participation in the UK: Testing a “contextualised” model of internet effects. The British Journal of Politics and International Relations, 7(4), 561-583. doi: 10.1111/j.1467-856x.2005.00209.x.

[11] Global Parliamentary Report 2022 - Public engagement in the work of parliament. (2022). Retrieved from https://www.ipu.org/impact/democracy-and-strong-parliaments/global-parliamentary-report/global-parliamentary-report-2022-public-engagement-in-work-parliament.

[12] Guideline for writing reviews (n.d.). Retrieved from https://www.althingi.is/thingnefndir/viltu-senda-umsogn/leidbeiningar-um-umsagnir-um-thingmal/.

[13] Huang, L., & Peissl, W. (2023). Artificial intelligence - A new knowledge and decision-making paradigm? Technology Assessment in a Globalized World, 175-201.

[14] Kanjo, C. (2012). Promoting E-democracy and citizen participation through ICT initiatives in parliament: The Malawi case. In M. Sobaci (Ed.), E-Parliament and ICT-Based Legislation: Concept, Experiences and Lessons (pp. 312-325). Hershey: IGI Global, Information Science Reference. doi: 10.4018/978-1-61350-329-4.ch018.

[15] Karlsson, M. (2012). Connecting citizens to the European Parliament: E-consultations as a tool for political representation. In M. Sobaci (Ed.), E-Parliament and ICT-Based Legislation: Concept, Experiences and Lessons (pp. 80-102). Hershey: IGI Global, Information Science Reference. doi: 10.4018/978-1-61350-329-4.ch006.

[16] Leston-Bandeira, C. (2007). The impact of the internet on parliaments: A legislative studies framework. Parliamentary Affairs, 60(4), 655-674. doi: 10.1093/pa/gsm040.

[17] Leston-Bandeira, C. (2022). How public engagement has become a must for parliaments in today’s democracies. Australasian Parliamentary Review, 37(2), 8-16.

[18] Lindner, R., & Aichholzer, G., (2020). E-Democracy: Conceptual Foundations and Recent Trends. In L. Hennen, I. Van Keulen, I. Korthagen, G. Aichholzer, R. Lindner, & R. Nielsen (Eds.), European E-Democracy in Practice. Studies in Digital Politics and Governance (pp. 11-45). Cham: Springer.

[19] Meeting times of standing committees. (n.d.). Retrieved from https://www.althingi.is/thingnefndir/nefndastorf/fundartimar-fastanefnda-og-herbergi/.

[20] Mustafa, A., & Sharifov, M. (2018). The challenges of e-parliament adoption and its mitigation. International Journal of Computing and Technology, 5(6), 78-87.

[21] Papaloi, A., & Gouscos, D. (2012). An overview of e-parliament services: Designing for citizen awareness and participation. In M. Sobaci (Ed.), E-Parliament and ICT-Based Legislation: Concept, Experiences and Lessons (pp. 13-31). Hershey: IGI Global, Information Science Reference. doi: 10.4018/978-1-61350-329-4.ch002.

[22] Perna, A., & Braga, S. (2012). The invisible side of political participation: E-participation mechanisms and information management in Latin American parliaments. In M. Sobaci (Eds.), E-parliament and ICT-based legislation: Concept, experiences and lessons (pp. 237-257). Hershey: IGI Global, Information Science Reference. doi: 10.4018/978-1-61350-329-4.ch014.

[23] Priddy, S. (2020). Coronavirus timeline: How the Commons virtually went virtual. Retrieved from https://commonslibrary.parliament.uk/coronavirus-timeline-how-the-commons-went-virtual/.

[24] Recordings of open committee meetings. (n.d.). Retrieved from https://www.althingi.is/thingnefndir/nefndastorf/upptokur-af-opnum-fundum-nefnda/.

[25] Rodriguez-Hevía, L.F., Navío-Marco, J., & Ruiz-Gómez, L.M. (2020). Citizens’ involvement in e-government in the European Union: The rising importance of the digital skills. Sustainability, 12(17), article number 6807. doi: 10.3390/su12176807.

[26] Rozha, K.A., Khder, H., Lips, S., Nyman-Metcalf, K., Pappel, I., & Draheim, D. (2021). A legal framework for digital transformation. In Electronic Government and the Information Systems Perspective (pp. 115-128). doi: 10.2139/ssrn.4182028.

[27] Sessions and cases. (n.d.). Retrieved from https://www.althingi.is/thingstorf/.

[28] Sessions of the 153rd Legislature. (n.d.). Retrieved from https://www.althingi.is/thingstorf/thingfundir-og-raedur/fundargerdir-og-upptokur/.

[29] Sharma, A., & Kautish, S. (2021). Prospects and challenges in digitization: The case study of Federal Parliament of Nepal. Research Journal of Science, Technology and Management, 3(2), 29-43.

[30] Sobac, M.Z. (Ed.) (2012). Introduction: Strengthening Parliaments through ICTs. In M. Sobaci (Ed.), E-Parliament and ICT-Based Legislation: Concept, Experiences and Lessons (p. 12). Hershey: IGI Global, Information Science Reference doi: 10.4018/978-1-61350-329-4.ch001.

[31] Tangi, L., Janssen, M., Benedetti, M., & Noci, G. (2021). Digital government transformation: A structural equation modelling analysis of driving and impeding factors. International Journal of Information Management, 60, article number 102356. doi: 10.1016/j.ijinfomgt.2021.102356.

[32] The parliamentary committees at work. (n.d.). Retrieved from https://www.riksdagen.se/en/how-the-riksdag-works/committees/the-parliamentary-committees-at-work/.

[33] Transforming our world: The 2030 agenda for sustainable development. (2015). Retrieved from https://www.un.org/en/development/desa/population/migration/generalassembly/docs/globalcompact/A_RES_70_1_E.pdf.

[34] Want to post a review? (n.d.). Retrieved from https://www.althingi.is/thingnefndir/viltu-senda-umsogn/.

[35] Ward, S., Gibson, R., & Lusoli, W. (2003). Online participation and mobilisation in Britain: Hype, hope and reality. Parliamentary Affairs, 56(4), 652-668. doi: 10.1093/pa/gsg108.

[36] Welp, Y. (2012). Bridging the political gap? The adoption of ICTs for the improvement of Latin American parliamentary democracy. In M. Sobaci (Eds.), E-Parliament and ICT-Based Legislation: Concept, Experiences and Lessons (pp. 217-236). Hershey: IGI Global, Information Science Reference. doi: 10.4018/978-1-61350-329-4.ch013.

[37] Williamson, A. (2009). The effect of digital media on MPs’ communication with constituents. Parliamentary Affairs, 62(3), 514-527. doi: 10.1093/pa/gsp009.

[38] World e-Parliament Report 2020. (2021). https://www.ipu.org/resources/publications/reports/2021-07/world-e-parliament-report-2020.

[39] Yarmysh, O., Tielkiniena, T., & Kondratova, A. (2021). Methodological principles of using international experience to ensure the transparency of decision-making: Legislative regulation of public consultations in Ukraine. In Proceedings of the International Conference on Social Science, Psychology and Legal Regulation (SPL 2021) (pp. 232-237). Paris: Atlantis Press France. doi: 10.2991/assehr.k.211218.038.

[40] Yarmysh, O.N., & Tielkiniena T.E. (2021). Culture of legality. Great Ukrainian criminological encyclopedia. Kharkiv: «Fakt».

[41] Zargabad, S.A., & Malakouti Hashtjin, S.H. (2021). E-parliament and its role in the realization of democracy. Journal of Legal Research, 20(48), 159-162. doi: 10.48300/JLR.2022.146017.