uk

Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

  • Головна
  • Том 13, № 2, 2023

  • Організація проведення судових експертиз у кримінальному провадженні як умова ефективності розслідування кримінальних правопорушень

  • Отримано 13.03.2023,
  • Доопрацьовано 05.06.2023,
  • Прийнято 26.06.2023
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 13, № 2, 2023
  • судовий експерт; слідчий; прокурор; експертне дослідження; доказ; законодавство; висновок експерта; міжнародне співробітництво; воєнний стан
  • https://doi.org/10.56215/naia-chasopis/2.2023.50
  • Сторінки 50-62

У науці криміналістики та діяльності з розслідування кримінальних правопорушень важливе значення має організаційна діяльність. Однією з форм її реалізації є проведення судових експертиз, а її вдосконалення безпосередньо впливає на досягнення завдань кримінального провадження. Мета статті полягала у висвітленні організаційної діяльності щодо проведення судових експертиз як засобу забезпечення ефективного досудового розслідування та судового розгляду в кожному кримінальному провадженні. Для досягнення поставленої мети використано загальнонаукові та спеціальні методи з метою вивчення об’єкта й предмета дослідження: аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія; спеціально-правові методи: порівняльно-правовий, історико-правовий, системно-структурний, метод системного аналізу. На основі аналізу положень нормативно-правових актів і наукового, навчально-методичного матеріалу встановлено, що організація проведення судової експертизи в кримінальному провадженні охоплює систему організаційно-розпорядчих дій уповноважених суб’єктів та полягає в забезпеченні належного, своєчасного й об’єктивного призначення та проведення судових експертиз, а також отримання висновку експерта, яка здійснюється з метою досягнення завдань кримінального провадження. Виокремлено та схарактеризовано основні етапи організації проведення судових експертиз у кримінальному провадженні. Здійснено класифікацію суб’єктів розглядуваної діяльності, зокрема за характером реалізації організаційних дій. Констатовано, що чільне місце серед суб’єктного складу розглядуваної діяльності належить слідчому як суб’єкту ініціювання проведення судових експертиз. Саме він у процесі проведення досудового розслідування здійснює збір та аналіз матеріалів, вирішує, які саме обставини кримінального провадження потребують перевірки шляхом проведення експертизи, оцінює висновок експерта. Наведені в статті положення можуть бути використані в практичній діяльності окремих судових експертів і судово-експертних підрозділів та установ; суб’єктів, уповноважених на здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень

Використані джерела

[1] Bali, A.S., Edmond, G., Ballantyne, K.N., Kemp, R.I., & Martire, K.A. (2020). Communicating forensic science opinion: An examination of expert reporting practices. Science and Justice, 60(3), 216-224. doi: 10.1016/j.scijus.2019.12.005.

[2] Belik, L.S. (2020). To the issue of tactical principles of interaction of the investigator, investigating judge with an expert in criminal proceedings. Scientific Works of the National Academy of Sciences of Ukraine, 27, 22-29. doi: 10.32837/npnuola.v27i0.677.

[3] Bidniak, H.S. (2019). Theory and practice of using special knowledge in the investigation of fraud. Dnipro: DDUVS.

[4] Chornous, Yu.M. (2014). Forensic support of criminal proceedings. Forensic Bulletin, 1, 32-37.

[5] Davydova, D.V., & Volobuieva, O.O. (2015). The opinion of an expert as a procedural source of evidence: Separate aspects of theory and practice. South Ukrainian Legal Journal, 2, 151-154.

[6] Holovchenko, L.M. (2013). On the need to improve legislation on forensic expert activity in Ukraine. Forensics and Forensic Examination, 58(1), 5-12.

[7] Kliuiev, O.M. (2018). On the issue of international cooperation in the field of forensic examination. Theory and Practice of Forensic Examination and Criminology, 18, 154-162.

[8] Klymenko, N.I. (2019). Concepts and tasks of the general theory of forensic examination in the system of legal sciences. Forensics and Forensic Examination, 64, 48-57. doi: 10.33994/kndise.2019.64.02.

[9] Klymenko, N.I., & Kuprievych, O.A. (2015). International cooperation of judicial expert institutions. Herald of Criminal Justice, 4, 130-134.

[10] Kohutych, I.I. (2013). Typical situations of the initial stage of the investigation of murders and the algorithms of the investigator’s actions determined by them. Bulletin of the Chernivtsi Faculty of the National University “Odesa Law Academy”, 1,  233-247.

[11] Korniev, O.V. (2021). Peculiarities of the pre-trial investigation of violation of the inviolability of housing in typical investigative situations. Legal Scientific Electronic Journal, 3, 309-312. doi: 10.32782/2524-0374/2021-3/78.

[12] Kushpit, V.P., Paliukh, A.I., & Smuk, M.I. (2020). Procedure for obtaining samples for examination in the framework of criminal proceedings. Scientific Notes of Lviv University of Business and Law, 26, 141-146. doi: 10.5281/zenodo.4433061.

[13] Lapta, S.P. (2006). Legal and scientific basis of the use of forensic examinations in the investigation of crimes (Doctoral dissertation, National University of Internal Affairs, Kharkiv, Ukraine).

[14] Motoryhina, M.G., Bespalko, I.L., & Zuiev, V.V. (2019). Legal regulation of cooperation in the field of forensic medical examination in criminal proceedings between Ukraine and the Republic of Poland. Wiadomosci Lekarskie, 72(12 cz 2), 2615-2619.

[15] Oderii, A.V., & Shulha, A.O. (2011). The basics of the methodology of the investigation of contract killings and murders committed during the implementation of religious rituals. Donetsk: Donetsk Law Institute.

[16] Ortinski, V. (2021). The essence and purposes of the use of forensic examinations during the pre-trial investigation of criminal proceedings. Bulletin of the Lviv Polytechnic National University, 8(1), 1-9. doi: 10.23939/law2021.29.001.

[17] Prokopenko, O.Yu. (2023). Peculiarities of the initiation of criminal proceedings and the stages of the investigation of taking a representative of the authorities or an employee of a law enforcement agency as a hostage. Bulletin Luhansk State University of Internal Affairs named after E. Didorenko, 1(101),  299-309. doi: 10.33766/2524-0323.101.299-309.

[18] Shepitko, V.Yu., & Shepitko, M.V. (2021). The role of forensic science and forensic examination in international cooperation in the investigation of crimes. Journal of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, 28(1), 179-186. doi: 10.37635/jnalsu.28(1).2021.179-186.

[19] Shevchuk, O., Matyukhina, N., Davydenko, S., Babaieva, O., & Lysodyed, O. (2022). Forensic examination in cases on the protection of human rights in the sphere of healthcare in Ukraine: Legal issues. Juridical Tribune, 12(4), 552-565. doi: 10.24818/tbj/2022/12/4.08.

[20] Shevchuk, V.M. (2013). Current problems of the formation of criminal theory of tactical operations. ΛΌГOΣ,  2, 66-72. doi: 10.36074/logos-05.02.2021.v2.21. 

[21] Spitsyna, G.O., & Bidniak, G.S. (2018). Forms of using special knowledge. Theory and Practice of Forensic Examination and Criminology, 18, 240-248. doi: 10.32353/khrife.2018.26.

[22] Tatsiy, V.Y., Zhuravel, V.A., & Avdeeva, G.K. (2019). Independent forensic medical examination as a mean of proving the facts of a torture usage. Wiadomosci Lekarskie, 72(12 cz 2), 2596-2601.

[23] Tkachenko, N.M. (2016). The essence of expert provision of criminal proceedings. Theory and Practice of Forensic Examination and Criminology, 16, 165-172.