ISSN 2519-4216
e-ISSN 2519-4313
УДК 34
Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ
- ефективність розслідування; Європейська конвенція з прав людини; воєнний стан; збройна агресія російської федерації; юрисдикційний зв’язок
- https://doi.org/10.56215/naia-chasopis/2.2023.86
- Сторінки 86-95
Головний редактор на вимогу автора відкликає цю статтю, оскільки автор статті не згоден із технічними правками у перекладі статті. У свою чергу редакція вважає неможливим залишити надану автором версію перекладу статті. Рукопис буде відкликаний з бази даних видавництва, проте авторські права залишаються за автором статті.
У статті розглянуто особливості зобов’язань держав – учасниць Європейської конвенції з прав людини (надалі «Конвенція») щодо проведення розслідувань порушень Конвенції в контексті збройного конфлікту. Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком практики Європейського суду з прав людини протягом останніх років, а також значним навантаженням на українські правоохоронні органи у зв’язку з нагальною потребою розслідувати масові порушення прав людини, учинені в контексті російської воєнної агресії. Метою дослідження є узагальнення поточної практики Європейського суду з прав людини щодо процесуальних зобов’язань держави в контексті збройного конфлікту. Основою дослідження слугував аналітичний метод, метод конкретно-соціологічних досліджень. Розглянуто питання юрисдикційного зв’язку між обов’язком розслідувати та державою – учасницею Конвенції, спектру порушень, що мають бути розслідувані, передумов виникнення обов’язку розслідувати порушення, а також змісту процесуальних зобов’язань у контексті збройного конфлікту. Юрисдикція Конвенції з прав людини для цілей ст. 1 Конвенції, зокрема щодо процесуальних зобов’язань, є передусім територіальною; однак існує низка винятків з цього загального принципу. Спектр порушень, за якими у держави – учасниці Конвенції є процесуальні зобов’язання, охоплює всі серйозні порушення Конвенції. Передумовами виникнення обов’язку розслідувати порушення може бути: а) отримання повідомлення про злочин; та/або б) наявність ознак, які вказують на вчинення порушення, навіть за відсутності повідомлення про злочин. До розслідувань порушень, учинених у контексті збройного конфлікту, Європейський суд з прав людини застосовує такі самі критерії ефективності розслідування, як і за звичайних умов (незалежність, адекватність (ретельність), громадський контроль і залучення потерпілого), з огляду на об’єктивні труднощі, спричинені бойовими діями. Практична цінність полягає в окресленні конкретних зобов’язань України за Конвенцією щодо розслідування масових порушень прав людини під час війни
Використані джерела
[1] Amaru, F.L. (2021). Criminal procedural law interacting with international criminal law and human rights in the context of military operations abroad: The European court of human rights’ judgment in the case of Hanan v. Germany. German Yearbook of International Law, 64(1), 433-441. doi: 10.3790/gyil.64.1.433.
[2] Buhaichuk, K.L., Hladkova, Ye.O., Malynovska, T.M., Sviatokum, I.O., & Fedosova, O.V. (2017). Principles of effective investigation according to the practice of the European court of human rights. Kharkiv: Kharkiv National University of Internal Affairs.
[3] Chernobaiev, S. (2020). International standards for effective investigation. National Law Journal: Theory and Practice, 1(41), 147-150.
[4] Fedoriv, O.M. (2021). Criminal procedural ensuring of procedural obligations of the state under article 2 of convention for the protection of human rights and fundamental freedoms. Juridical Scientific and Electronic Journal, 6, 183-187. doi: 10.32782/2524-0374/2021-6/49.
[5] Frisso, G.M. (2018). The duty to investigate violations of the right to life in armed conflicts in the jurisprudence of the inter-American court of human rights. Israel Law Review, 51(2), 169-191. doi: 10.1017/S0021223718000055.
[6] Grignon, J., & Roos, T. (2020). The extraterritorial jurisdiction of states parties to the European convention on human rights in the context of armed conflict: Analysis of the case law of the European court of human rights. Quebec Journal of International Law, 33(2), 1-17. doi: 10.7202/1086439ar.
[7] Kamber, K. (2020). Substantive and procedural criminal Law protection of human rights in the law of the European convention on human rights. Human Rights Law Review, 20(1), 75-100. doi: 10.1093/hrlr/ngaa005.
[8] Klocker, C. (2022). Compensating victims of armed conflict: Evidence from the European court of human rights. In N. Wieb & A. Zimmermann (Eds.), Human rights and international humanitarian law: Challenges ahead (pp. 175-197). Northampton: Edward Elgar.
[9] Lavrysen, L., & Mavronicola, N. (Eds.). (2020). Coercive human rights: Positive duties to mobilise the criminal law under the ECHR. New York: Hart Publishing.
[10] Mallory, C. (2020). Human rights imperialists: The extraterritorial application of the European convention on human rights. London: Bloomsbury Publishing Plc.
[11] Milanović, M., & Papić, T. (2018). The applicability of the ECHR in contested territories. International & Comparative Law Quarterly, 67(4), 779-800. doi: 10.1017/S0020589318000234.
[12] Morgan, J. (2018). Parallel lines that never meet: Tort and the ECHR again. The Cambridge Law Journal, 77(2), 244-248. doi: 10.1017/S0008197318000478.
[13] Popescu, C.L. (2022). International and European law before the armed conflict in Ukraine - The first 10 days. AUBD - Legal Forum, 1(1), 1-10.
[14] Rooney, J.M. (2019). The democratic function of extraterritorial human rights adjudication. European Human Rights Law Review, 6, 626-642.
[15] Shelchuk, T.S., & Hlynska, O.V. (2020). The effectiveness of the investigation in the context of Art. 2 ECHR. Electronic Scientific Professional Magazine “Comparative and Analytical Law”, 1, 682-684. doi: 10.32782/2524-0390/2020.1.170.
[16] Stoyanova, V. (2018). Causation between state omission and harm within the framework of positive obligations under the European convention on human rights. Human Rights Law Review, 18(2), 309-346. doi: 10.1093/hrlr/ngy004.
[17] Tan, F. (2022). The duty to investigate in situations of armed conflict: An examination under international humanitarian law, international human rights law, and their interplay (Doctoral dissertation, Leiden University Scholarly Publications, Leiden, Netherlands).
[18] Wallace, S. (2019). The application of the European convention on human rights to military operations. Cambridge: Cambridge University Press.
[19] Wieb, N., & Zimmermann, A. (2022). Remarks on the relationship between international human rights law and international humanitarian law. In N. Wieb & A. Zimmermann (Eds.), Human rights and international humanitarian law: Challenges Ahead (pp. 1-10). Northampton: Edward Elgar. doi: 10.4337/9781839108273.00006.
[20] Zakharkina, A.Yu. (2021). Adherence to the standards of investigation in the jurisprudence of the European court of human rights in the conditions of an armed conflict (war). In Round table, dedicated to the 72nd anniversary of adoption of the Universal Declaration of Human Rights (pp. 30-32). Kyiv: State Research Institute of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine.