uk

Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

  • Отримано 05.01.2022,
  • Доопрацьовано 07.03.2023,
  • Прийнято 28.03.2023
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 13, № 1, 2023
  • рівність; справедливість; правова свідомість; юридична відповідальність; індивід; суб’єкт
  • https://doi.org/10.56215/naia-chasopis/1.2023.09
  • Сторінки 9-17

У статті автори досліджують свободу людини як суб’єкта права, порівнюють її зі свободою особистості, регульовану моральними імперативами. Проаналізовано різні складові структури особистості – вольову, раціональну та ціннісну. Висвітлено співвідношення понять «свобода» та «право», простежено зв’язок юридичної відповідальності та свободи. Визначено роль індивідуальної правосвідомості в забезпеченні свободи людини. Актуальність статті зумовлена потребою в обґрунтуванні способів забезпечення свободи в державі, створення механізмів подолання розбіжностей між свободою та необхідністю, свободою й рівністю. Для цього свободу розглядають у контексті права. Метою дослідження є уточнення статусу свободи як правової категорії, конкретизація її сутності, місця та значення в юридичній науці, характеристика сучасних тенденцій розвитку вказаного феномена. Методологічну основу статті становлять діалектичний, феноменологічний і синергетичний підходи, а також методи: формально-догматичний, порівняння, формально-логічний, формально-юридичний, системний і структурно-функціональний. Автори статті дійшли таких висновків: свобода особистості відрізняється від свободи людини, яка неможлива без права, без законодавчої форми її реалізації. Свобода в контексті права є юридично закріпленою в нормативних актах можливістю певної поведінки людини. Право є дієвим інструментом, що сприяє досягненню особистістю (спільнотою, суспільством загалом) стану справжньої свободи. Свобода людини може бути реалізована лише за допомогою юридичної рівності. Необмежена свобода перетворюється на свавілля та спричиняє тоталітаризм. Свобода передбачає відповідальність людини за свої діяння. Існує тісний зв’язок свободи, права, рівності, справедливості, правової свідомості та юридичної відповідальності. Наукова новизна статті визначається висновками, що полягають у розроблені цілісного уявлення про місце та роль свободи людини в системі правових категорій і ролі права в її забезпеченні

Використані джерела

[1] Bachinin, V.A. (2000). Moral and legal philosophy. Kharkiv: Consum.

[2] Bhatt, S.R. (2018). Freedom and responsibility. Journal of Indian Council of Philosophical Research, 35, 585602. doi: 10.1007/s40961-018-0157-7.

[3] Canaval, A.M. (2021). Two visions of human development and social justice: Freedom or dignity? Revista de Filosofia Uis, 20(1), 301-330. doi: 10.18273/revfil.v20n1-2021013.

[4] Elewa Badar, M. (2010). Basic principles governing limitations on individual rights and freedoms in human  rights instruments. The International Journal of Human Rights, 7(4), 63-92. doi: 10.1080/13642980310001726226.

[5] Flood, C.M., MacDonnell, V., Thomas, B., & Wilson, K. (2020). Reconciling civil liberties and public health in the response to COVID-19. FACETS, 5(1). doi: 10.1139/facets-2020-0070.

[6] Fromm, E. (1944). Escape from freedom. In P.S. Gurevich (Ed.). Wollongong: Progress group.

[7] Hegel, G.V.F. (2004). Phenomenology of the spirit. Kyiv: Osnovy.

[8] Gunatilleke, G. (2021). Justifying limitations on the freedom of expression. Human Rights Review, 22, 91-108. doi: 10.1007/s12142-020-00608-8.

[9] Ilievski, Lj., & Ilik, N.G. (2020). The freedom as a fruit of individual liberty: Operationalization of liberty and demystification of freedom. Journal of Liberty and International Affairs, 2(1), 27-37.

[10] Kant, I. (1784). Idea for a general history in cosmopolitan intention. In Berlin Monthly (pp. 385-411). Berlin: Vollstandige Neuausgabe.

[11] Kant, I. (1919). To eternal peace. With additions from Kant’s other writings and a detailed introduction to the development of the idea of peace. In K. Vorländer (Ed.). Retrieved from https://core.ac.uk/download/pdf/33020979.pdf.

[12] Kapranova, Yu.V., Koreniugin, V.V., & Grinevich, E.Iu. (2018). Freedom of the individual: A general philosophical and legal approach. Philosophy of Law, 4(87), 7-11.

[13] Kronfeldner, M. (2021). The freedom we mean: A causal independence account of creativity and academic freedom. European Journal for Philosophy of Science, 11(58). doi: 10.1007/s13194-021-00373-6.

[14] Locke, J. (1823). Two treatises of government. From the works of John Locke. Vol. 5. London: W. Sharpe and Son.

[15] Lovett, F. (2012). What counts as arbitrary power? Journal of Political Power, 5(1), 137-152. doi: 10.1080/2158379X.2012.660026.

[16] Peters, A. (2018). Corruption as a violation of international human rights. European Journal of International Law, 29(4), 1251-1287. doi: 10.1093/ejil/chy070.

[17] Portier, J. (2016). The concept of arbitrariness in the case law of the European Court of Human Rights. Les Cahiers de la Justice, 3(3), 521-531. doi: 10.3917/cdlj.1603.0521.

[18] Robson, G.J. (2021). The dialectics of liberty: Exploring the context of human freedom. Philosophical Quarterly, 71(4), 376.

[19] Shafalovich, A.A. (2019). Some aspects of modern understanding of freedom in law. Teisė. Vilnius University Law Journal, 113, 214-223. doi: 10.15388/Teise.2019.113.13.

[20] Stezhko, Z., Hryshchenko, N., Kultenko, V., Savytska, I., Suprun, A., & Rusko, N. (2021). Freedom or arbitrariness: A social and philosophic analysis. Postmodern Openings, 12(2), 354-366. doi: 10.18662/po/12.2/312.

[21] Thompson, K. (2019). The rule of law, arbitrariness and institutional virtue. Alternative Law Journal, 44(2), 159-163. doi: 10.1177/1037969X19829850.

[22] Tymoshenko, V., Shakun, V., Makarenko, L., & Galiy, M. (2020). Marginal behaviour as a factor of the commission of an offence. Amazonia Investiga, 9(28), 130-138. doi: 10.34069/AI/2020.28.04.16.

[23] Tymoshenko, V.I., Maksymov, S.I., Makarenko, L.O., Kravchenko, О.S., & Kravchenko, S.S. (2021). Threats to human rights in a globalized world. Amazonia Investiga, 10(39), 9-15. doi: 10.34069/AI/2021.39.03.1.

[24] Vázquez, E., Chobdee, J., Nasrollahzadeh, N., & Cheney, A. (2022). Personal freedom and social responsibility in slowing the spread of COVID-19: A rapid qualitative study. Health Education & Behavior, 49(1), 26-34. doi: 10.1177/10901981211033241.