uk

Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

  • Отримано 02.01.2022,
  • Доопрацьовано 24.03.2023,
  • Прийнято 28.03.2023
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 13, № 1, 2023
  • комунікація; інформація; війна; наратив; дипломатія; політика; дезінформація; фейк
  • https://doi.org/10.56215/naia-chasopis/1.2023.44
  • Сторінки 44-52

Становлення інформаційного суспільства на сучасному етапі означене активним процесом інфообміну та комунікативної взаємодії на різних рівнях – на міжособистісному, між соціальними групами, верствами, країнами. Крім конструктивних характеристик, цей процес означений низкою ризиків, які постають перед інформаційною безпекою держав та спрямовані на порушення прав і свобод людини, підривання усталених демократичних традицій та авторитету на геополітичній мапі світу. Це засвідчує актуальність дослідження стратегічних комунікацій як запоруки надійності безпекового сектору. З огляду на зазначене, метою статті є вивчення особливостей комунікативної взаємодії на стратегічному рівні в контексті інформаційної безпеки держави. Основу методологічного інструментарію становили діалектичний і соціокультурний методи, а також системний, інформаційний та функціональний підходи, завдяки яким стратегічні комунікації вдалося представити як живу та відкриту систему, елементи якої взаємодіють між собою та залежать від культурно-історичних умов соціуму. Ключовими загрозами, які постають перед інформаційною безпекою в контексті комунікативної взаємодії на стратегічному рівні, є використання агресивної риторики, продукування потоків неправдивої інформації, поширення фейкового контенту, міфотворчість і намагання переписати історію. Розглянуто сутність російських інформаційних кампаній, які проводяться засобами дезінформації, та досвід країн ЄС та Балтії щодо протидії їм. Українські реалії засвідчили раціональність побудови стратегічних комунікацій на основі довіри суспільства до суб’єктів продукування інформації, з огляду на що, крім представників дипломатичного корпусу та представників сектору безпеки, активними учасниками цього процесу мають бути експерти з числа науковців та громадянське суспільство загалом. Практична цінність результатів полягає в тому, що їх може бути використано для визначення шляхів побудови національної системи стратегічних комунікацій та створення інституції з координації цієї діяльності на міжвідомчому рівні

Використані джерела

[1] Abysova, M., & Antipova, O. (2019). Political ideologies language in the perspective of modern western society. International Journal of Innovative Technology and Exploring Engineering, 9(1), 2662-2668. doi: 10.35940/ ijitee.l3395.119119.

[2] Andersson, R. (2020). Being a ‘strategist’: Communication practitioners, strategic work, and power effects of the strategy discourse. Public Relations Inquiry, 9(3), 257-276. doi: 10.1177/2046147X20920819.

[3] Arcos, R., & Smith, H. (2021). Digital communication and hybrid threats presentation. Icono14, 19(1), 1-14. doi: 10.7195/RI14.V19I1.1662.

[4] Bolton, D. (2021). Targeting ontological security: Information warfare in the modern age. Political Psychology, 42(1), 127-142. doi: 10.1111/pops.12691.

[5] Cavelty, M.D., Mauer, V., & Krishna-Hensel, S.F. (2013). Power and security in the information age: Investigating the role of the state in cyberspace. Farnham: Ashgate Publishing.

[6] Chen, Y., & Hu, T. (2022). Information at war: Journalism, disinformation, and modern warfare. Journalism & Mass Communication Quarterly, 99(4), 1181-1182. doi: 10.1177/10776990221086976.

[7] Clack, T., & Johnson, R. (2021). The world information war: Western resilience, campaigning, and cognitive effects. London: Routledge. doi: 10.4324/9781003046905.

[8] Dowse, A., & Bachmann, S. (2022). Information warfare: Methods to counter disinformation. Defence and Security Analysis, 38(4), 453-469. doi: 10.1080/14751798.2022.s2117285.

[9] Edelman Trust Barometer. (2022). Retrieved from https://www.edelman.com/sites/g/files/aatuss191/ files/2022-01/2022%20Edelman%20Trust%20Barometer%20FINAL_Jan25.pdf.

[10] Enke, N., & Borchers, N.S. (2019). Social media influencers in strategic communication: A conceptual framework for strategic social media influencer communication. International Journal of Strategic Communication, 13(4), 261-277. doi: 10.1080/1553118X.2019.1620234.

[11] Hammond-Errey, М. (2018). Information influence: Assessing the advantage. In 17th European Conference on Information Warfare and Security (pp. 190-198). Oslo: University of Oslo.

[12] Hanley, M. (2022). NATO’s response to information warfare threats. Palgrave Macmillan Series in International Political Communication, 205-223. doi: 10.1007/978-3-030-99987-2_11.

[13] Hoffjann, O. (2021). The politician as a player: Political strategic communication as a play. Journal of Communication Inquiry, 45(3), 267-289. doi: 10.1177/0196859920977123.

[14] Hussain, M., Bandeli, K., Al-Khateeb, S., Tokdemir, S., & Agarwal, N. (2018). Examining strategic integration of social media platforms in tracking disinformation campaign coordination. Defence Strategic Communications, 4, 173-254. doi: 10.30966/2018.RIGA.4.6.

[15] Khan, M.K., & Pratt, C.B. (2022). Strategic communications: The Pakistan military’s use of social media against terrorism. Media, War and Conflict, 15(4), 450-485. doi: 10.1177/1750635220972127.

[16] Kompantseva, L., Zaruba, O., Cherevatyi, S., & Akulshyn, O. (2022). Strategic communications for security and state institutions. Kyiv: Vistka.

[17] Konstankevych, I., Kostusiak, N., & Shulska, N. (2022). Media manipulation as a tool of information warfare: Typology signs, language markers, fact checking methods. Ad Alta-Journal of Interdisciplinary Research, 12(2), 224-230.

[18] Libicki, M.C. (1995). What is information warfare? Washington: U.S. Government Printing Office Superintendent of Documents.

[19] Libicki, M.C. (2017). The convergence of information warfare. Strategic Studies Quarterl, 1, 49-65.

[20] Makarenko, L.P. (2022). Strategic communications as a means of preventing and countering information wars. Regional Studios, 3, 75-81. doi: 10.32782/2663-6170/2022.30.13.

[21] Müller, M., & Braun, C. (2021). Guiding or following the crowd? Strategic communication as reputational and regulatory strategy. Journal of Public Administration Research and Theory, 31(4), 670-686. doi: 10.1093/jopart/muab008.

[22] Our country of the year for 2022 can only be Ukraine. (2022). Retrieved from https://www.economist.com/ leaders/2022/12/20/our-country-of-the-year-for-2022-can-only-be-ukraine.

[23] Paananen, H., Lapke, M., & Siponen, M. (2020). State of the art in information security policy development. Computers and Security, 88, article number 101608. doi: 10.1016/j.cose.2019.101608.

[24] Paterson, T., & Hanley, L. (2020). Political warfare in the digital age: Cyber subversion, information operations and “deep fakes”. Australian Journal of International Affairs, 76(4), 439-454. doi: 10.1080/10357718.2020.1734772.

[25] Poltorak, V., Zoska, Y., & Stadnyk, A. (2021). Humanitarian technologies as a means of the art of waging information warfare: sociological aspect. Ad Alta-Journal of Interdisciplinary Research, 11(1), 138-142.

[26] Scheller, S. (2019). The strategic use of fear appeals in political communication. Political Communication, 36(4), 586-608. doi: 10.1080/10584609.2019.1631918.

[27] Sheremet, O., Voluiko, O., Posmitna, V., Poda, T., & Bidzilya, Y. (2021). Political and legal aspects of the information warfare. Amazonia Investiga, 10(45), 31-41. doi: 10.34069/AI/2021.45.09.3.

[28] Shtefaniuk, Y., & Opirskyy, I. (2021). Comparative analysis of the efficiency of modern fake detection algorithms in scope of information warfare. Proceedings of the 11th IEEE International Conference on Intelligent Data Acquisition and Advanced Computing Systems: Technology and Applications, 1, 207-211. doi: 10.1109/ IDAACS53288.2021.9660924.

[29] Shtonda, R.M., Chernysh, Yu.O., Protsiuk, Yu.O., & Maltseva, I.R. (2018). Strategic communications: Experience of partners. Modern Information Technologies in the Field of Security and Defense, 1, 155-158. doi: 10.33099/2311-7249/2018-31-1-155-158.

[30] Siroli, G.P. (2018). Considerations on the cyber domain as the new worldwide battlefield. International Spectator, 53(2), 111-123. doi: 10.1080/03932729.2018.1453583.

[31] Svintsytskyi, A.V., Semeniuk, O.H., Ufimtseva, O.S., Irkha, Y.B., & Suslin, S.V. (2022). Countering fake information as a guarantee of state information security. Security Journal. doi: 10.1057/s41284-022-00347-0.

[32] Syvak, T.V. (2019). Strategic communications in the public administration system of Ukraine. Kyiv: NADU.

[33] Wagnsson, C., & Hellman, M. (2018). Normative power Europe caving in? EU under pressure of russian information warfare. Journal of Common Market Studies, 56(5), 1161-1177. doi: 10.1111/jcms.12726.

[34] Yuskiv, B., Karpchuk, N., & Khomych, S. (2021). Media reports as a tool of hybrid and information warfare (the case of RT – russia today). Codrul Cosminului, 27(1), 235-258. doi: 10.4316/CC.2021.01.012.