ISSN 2519-4216
e-ISSN 2519-4313
УДК 34
Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ
- правова база; правові норми; функції права; юридичне тлумачення; оцінка; настановні категорії; нетипові положення
- https://doi.org/10.56215/naia-chasopis/1.2023.36
- Сторінки 36-43
Недосконалість порядку реалізації преюдиції під час судового розгляду справ може спричинити нестабільність практики, що свідчить про актуальність теми дослідження щодо формулювання чітких критеріїв механізму застосування преюдиції на власний розсуд у правозастосуванні норм фінансового права. З огляду на зазначене, метою статті є виявлення особливостей упередженості дискреційних повноважень у правозастосуванні норм фінансового права. Основу методологічного інструментарію становлять загальнофілософські (діалектичний, герменевтичний), загальнонаукові формальні (емпіричний у вигляді спостереження, опису та порівняння; аксіоматичний; гіпотетико-дедуктивний; формалізація; єдність історичного та логічного) та конкретно-наукові методи (формально-логічний; порівняльно-правовий; системно-структурний), а також методологія відкликання та моніторингу попереднього судження, що дає можливість дослідити теоретичні та практичні питання дискреційних повноважень у правозастосуванні фінансово-правових норм у єдності їх змістової складової та зовнішньої форми відображення. Запропоновано класифікацію преюдиції: за рівнем правозастосування; за юридичною силою преюдиції; за значенням установлених фактичних обставин, що входять до предмета доказування; за характером обвинувачення; за предметом. Досліджено психологічний вимір використання преюдиційних категорій як метакогнітивну діяльність для встановлення та врахування цінностей упереджень з огляду на точність емпіричних узагальнень, формулювання суджень для виявлення майбутніх наслідків прийняття рішень з преюдиційними категоріями, наведеними в первісному рішенні. У статті окреслено механізм реалізації правової політики щодо використання фінансових преюдиційних категорій, який має ґрунтуватися насамперед на інструментальнопроцесуальних характеристиках такої моделі правового впливу. Встановлено, що в організаційноправовому аспекті умови для входження національного сегмента ринку в транскордонний простір формуються шляхом упорядкування процедур взаємодії суб’єктів правовідносин через відповідні форми правового впливу. Практична цінність результатів полягає в тому, що їх може бути використано для визначення порядку використання преюдиції на наднаціональному та національному рівнях, зокрема в контексті застосування практики Суду Європейського Союзу
Використані джерела
[1] Barikova, A.A. (2020). Prejudice within the scope of administrative proceedings. Slovo of the National School of Judges of Ukraine, 3(32), 75-83. doi: 10.37566/2707-6849-2020-3(32)-6.
[2] Barikova, A.A. (2021). Prejudice to enforcement discretion. Bulletin of the Higher Qualification Commission of Judges of Ukraine, 1-2, 9-13.
[3] Bevzenko, V.M., & Panova, H.V. (2018). The essence and grounds of the intervention of the administrative court in the discretion of the subject of public administration. Kyiv: Dakor.
[4] Brewczyńska, M. (2021). Financial Intelligence Units: Reflections on the applicable data protection legal framework. Computer Law & Security Review, 43, article number 105612. doi: 10.1016/j.clsr.2021.105612.
[5] Brownsword, R. (2022). Law, authority, and respect: Three waves of technological disruption. Law, Innovation and Technology, 14(1), 5-40. doi: 10.1080/17579961.2022.2047517.
[6] Cobbe, J. (2021). Artificial intelligence as a service: Legal responsibilities, liabilities, and policy challenges. Computer Law & Security Review, 42, article number 105573. doi: 10.1016/j.clsr.2021.105573.
[7] Diver, L. (2021). Digisprudence: The design of legitimate code. Law, Innovation and Technology, 13(2), 325354. doi: 10.1080/17579961.2021.1977217.
[8] Eszteri, D. (2022). Blockchain and Artificial Intelligence: Connecting two distinct technologies to comply with GDPR’s data protection by design principle. Masaryk University Journal of Law and Technology, 16(1), 59-88. doi: 10.5817/MUJLT2022-1-3.
[9] Hacker, P. (2021). A legal framework for AI training data – from first principles to the Artificial Intelligence Act. Law, Innovation and Technology, 13(2), 257-301. doi: 10.1080/17579961.2021.1977219.
[10] Huivan, P.D. (2019). Determination of authorities’ discretionary powers. Legal Position, 1(22), 81-88. doi: 10.32836/2521-6473-2019-1-81-88.
[11] Khanova, N.O. (2018). The content of the ‘discretion’ concept in tax law. Law Bulletin, 7(1), 145-160.
[12] Krasovska, D. (2020). Problematic issues for applying discretionary powers of the National Bank of Ukraine in the process of bank liquidation. Scientific Herald of National Academy of Internal Affairs, 115(2), 103-111. doi: 10.33270/01201152.103.
[13] Kuftyriev, P.V. (2018). Judicial discretion in the theory of law. Kyiv: In Yure.
[14] Leerssen, P. (2023). An end to shadow banning? Transparency rights in the Digital Services Act between content moderation and curation. Computer Law & Security Review, 48, article number 105790. doi: 10.1016/j. clsr.2023.105790.
[15] Makukh, O.V. (2019). Discretion and abuse of law in tax and legal regulation. Law and Innovations, 26, 100106.
[16] Mooij, A.M. (2023). Reconciling transparency and privacy through the European Digital Identity. Computer Law & Security Review, 48, article number 105796. doi: 10.1016/j.clsr.2023.105796.
[17] Pečarič, M. (2021). Lex Ex Machina: Reasons for algorithmic regulation. Masaryk University Journal of Law and Technology, 15(1), 85-118. doi: 10.5817/MUJLT2021-1-4.
[18] Razmetaeva, Y., & Satokhina, N. (2022). AI-based decisions and disappearance of law. Masaryk University Journal of Law and Technology, 16(2), 241-267. doi: 10.5817/MUJLT2022-2-5.
[19] Van Bekkum, M. (2023). Using sensitive data to prevent discrimination by artificial intelligence: Does the GDPR need a new exception? Computer Law & Security Review, 48, article number 105770. doi: 10.1016/j. clsr.2022.105770.
[20] Whitaker, R.M., Colombo, G.B., & Rand, D.G. (2018). Indirect reciprocity and the evolution of prejudicial groups. Scientific Reports, 8(1), 1-14. doi: 10.1038/s41598-018-31363-z.
[21] Zherdiev, O.A., & Mikhailina, T.V. (2018). Limits for applying administrative discretion. Bulletin of the Student Scientific Society of the Donetsk National University named after Vasyl Stus, 1, 36-42.