uk

Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

  • Отримано 22.08.2022,
  • Доопрацьовано 18.10.2022,
  • Прийнято 16.12.2022
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 12, № 4, 2022
  • слідчі (розшукові) дії; слідчий; цифрові докази; електронний документ
  • https://doi.org/10.56215/04221204.28
  • Сторінки 28-39

З огляду на швидкі темпи інформатизації суспільства, щоразу зростає кількість кримінальних правопорушень, учинених з використанням електронних обчислювальних машин, їх програмного забезпечення, а також телекомунікаційних систем. Такі протиправні дії характеризуються залишенням слідів, серед яких й електронні відображення. Вони можуть бути доказами вчинення кримінальних правопорушень, що пояснює процес розроблення та вдосконалення методів їх виявлення, збирання та дослідження правоохоронними органами. На сьогодні такі методи виявлення, збирання й дослідження електронних відображень висвітлено в низці наукових праць національних та іноземних учених, що зумовило комплексне висвітлення їх у науковому дослідженні. Мета статті – здійснення огляду теорії та практики діяльності уповноважених суб’єктів щодо виявлення, збирання й дослідження електронних відображень. У роботі застосовано сукупність різноманітних методів, зокрема наукового пізнання реальних явищ та їхніх зв’язків з практичною діяльністю уповноважених органів щодо виявлення, збирання й дослідження електронних відображень (діалектичний метод), а також спеціальні та загальнонаукові методи юридичної науки. Дослідження засвідчило, що зазвичай слідчі й оперативні працівники виявляють електронні відображення самостійно чи в складі слідчо-оперативної групи під час розслідування кримінальних правопорушень або передування їх учиненню; збирання електронних відображень відбувається під час проведення процесуальних дій (слідчих (розшукових) дій) як з технічних пристроїв, за допомогою яких було вчинено кримінальне правопорушення, так і з тих, які було атаковано. До вилучення електронних відображень доцільно залучати відповідного фахівця (за можливості – працівника кіберполіції); досліджувати електронні відображення уповноважені слідчий, спеціаліст й експерт. Експертне дослідження електронних відображень здійснюють експерти шляхом проведення таких експертиз: комп’ютерної техніки та програмних продуктів, телекомунікаційних систем і засобів, а також техніко-криміналістичної експертизи документів. Проведений огляд допоможе відновити в пам’яті уповноважених практичних працівників знання щодо відомостей про інструментарій виявлення, збирання та дослідження електронних відображень, що забезпечить ефективне виконання завдань кримінального провадження

Використані джерела

[1] Aksamitowska K. Digital evidence in domestic core international crimes prosecutions: Lessons learned from germany, sweden, finland and the netherlands. Journal of International Criminal Justice. 2021. No. 19 (1). P. 189–211. doi: 10.1093/jicj/mqab035.

[2] Belshaw S., Nodeland B. Digital evidence experts in the law enforcement community: understanding the use of forensics examiners by police agencies. Secur J. 2022. No. 35. Р. 248–262. doi: 10.1057/s41284-020-00276-w.

[3] Du J., Ding L., Chen G. Research on the Rules of Electronic Evidence in Chinese Criminal Proceedings. International Journal of Digital Crime and Forensics (IJDCF). 2020. No. 12 (3). P. 111–121. doi: 10.4018/IJDCF.2020070108.

[4] Forgó N., Hawellek C., Knoke F., Stoklas J. The collection of electronic evidence in Germany: A spotlight on recent legal developments and court rulings. New Technology, Big Data and the Law. 2017. P. 251–279. doi: 10.1007/978-981-10-5038-1_10.

[5] Granja F. M., Rafael G. D. R. The preservation of digital evidence and its admissibility in the court. International Journal of Electronic Security and Digital Forensics. 2017. No. 9 (1). P. 1–18. doi: 10.1504/IJESDF.2017.081749.

 [6] Holt T. J., Clevenger S., Navarro J. Exploring digital evidence recognition among officers and troopers in a sample of a state police force. Policing. 2020. No. 43 (1). P. 91–103. doi: 10.1108/PIJPSM-07-2019-0119.

[7] Holt T., Dolliver D. S. Exploring digital evidence recognition among front-line law enforcement officers at fatal crash scenes. Forensic Science International: Digital Investigation. 2021. No. 37. doi: 10.1016/j.fsidi.2021.301167.

[8] Horsman G. Defining principles for preserving privacy in digital forensic examinations. Forensic Science International: Digital Investigation. 2022. Vol. 40. P. 1–8. doi: 10.1016/j.fsidi.2022.301350.

[9] Javed A. R., Ahmed W., Alazab M., Jalil Z., Kifayat K., Gadekallu T. R. A Comprehensive Survey on Computer Forensics: State-of-the-Art, Tools, Techniques, Challenges, and Future Directions. IEEE Access. 2022. Vol. 10. P. 11065–11089. doi: 10.1109/ACCESS.2022.3142508.

[10] McCord A., Birch P., Bizo L. A. Digital displacement of youth offending: Addressing the issue. Journal of Forensic Practice. 2022. No. 24 (3). P. 298–311. doi: 10.1108/JFP-03-2022-0012.

[11] Moussa A. F. Electronic evidence and its authenticity in forensic evidence. Egypt J Forensic Sci. 2021. No. 20. doi: 10.1186/s41935-021-00234-6.

[12] Stoykova R., Andersen S., Franke K., Axelsson S. Reliability assessment of digital forensic investigations in the Norwegian police. Forensic Science International: Digital Investigation. 2022. Vol. 40. doi: 10.1016/j.fsidi.2022.301351.

[13] Tun T., Price B., Bandara A. Yu. Y., Nuseibeh B. Verifiable limited disclosure: Reporting and handling digital evidence in police investigations. Paper presented at the Proceedings – 2016 IEEE 24th International Requirements Engineering Conference Workshops, REW 2016. 2017. P. 102–105.

[14] Амеліна А. С., Демент’єва С. М. Документи як процесуальні джерела доказів у кримінальному провадженні. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. № 3. С. 243–246. doi: 10.32782/2524-0374/2021-3/62.

[15] Борисова Л. В., Біленчук П. Д. Експертиза як засіб установлення фактів і обставин вчинення транснаціональних комп’ютерних злочинів. Криміналістика і судова експертиза. 2020. Вип. 65. С. 230–239. doi: 10.33994/kndise.2020.65.22.

[16] Використання електронних (цифрових) доказів у кримінальних провадженнях : метод. рек. / [М. В. Гуцалюк, В. Д. Гавловський, В. Г. Хахановський та ін.] ; за заг. ред. О. В. Корнейка. Вид. 2-ге, доповн. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2020. 104 с.

[17] Гребенькова М. С. Належність і допустимість електронних відображень як джерел доказів у кримінальному провадженні. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. № 12. С. 335–338.

[18] Електронні докази. Обшук / [О. І. Литвинчук, М. С. Сорока, І. В. Колесников та ін.]. Харків : Фактор, 2020. Ч. 1. 80 с.

[19] Зелена М. С. Дослідження комп’ютерної техніки та програмних продуктів у розслідуванні злочинів, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2020. Вип. 22. С. 373–381. doi: 10.32353/khrife.2.2020.30.

[20] Книш М. Як розвалюють комп'ютерно-технічні експертизи? Юридична газета online. 2019. № 45–46. C. 699–700.

[21] Коваленко І. Окремі види експертиз як обов’язкові слідчі (розшукові) дії під час розслідування шахрайства у сфері банківських електронних платежів. Підприємництво, господарство і право. 2020. Вип. 12. С. 262–266. doi: 10.32849/2663-5313/2020.12.45.

[22] Когут Ю. І. Правові засади формування та розвитку державної системи протидії кібертероризму в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09. Київ, 2021. 258 с.

[23] Михайлов П. С., Климчук М. П. Судова комп’ютерно-технічна експертиза як спосіб виявлення корупційного складника під час розслідування протиправного впливу на результати офіційних спортивних змагань. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. 2020. Т. 31 (70). Ч. 3. № 2. С. 109–113. (Серія «Юридичні науки»). doi: 10.32838/2707-0581/2020.2-3/18.

[24] Нізовцев Ю. Ю., Омельян О. С. Щодо підготовки та призначення судових експертиз у межах розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із кібератакими. Криміналістичний вісник. 2021. № 2 (36). С. 59–68. doi: 10.37025/1992-4437/2021-36-2-59.

[25] Орлов Ю. Ю., Чернявський С. С. Електронне відображення як джерело доказів у кримінальному провадженні. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2017. № 1 (13). С. 12–24.

[26] Павлов В. В. Практика завантаження операційної системи, що міститься на цифровому носії інформації в середовищі віртуальної машини. Вісник Черкаського державного технологічного університету. 2020. Вип. 1. С. 27–33. doi: 10.24025/2306-4412.1.2020.193369.

[27] Ратнова А. В. Кримінальні процесуальні та криміналістичні основи використання електронних документів у доказуванні : дис. … д-ра філос. наук : 12.00.09. Львів, 2021. 248 с.

[28] Скрипник А. В. Використання інформації з електронних носіїв у кримінальному процесуальному доказуванні : дис. … д-ра філос. наук : 12.00.09. Харків, 2021. 369 с.

[29] Теплицький Б. Б. Актуальні питання призначення експертизи комп’ютерної техніки і програмних продуктів під час розслідування злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем, комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2021. № 3 (120). С. 28–34. doi: 10.33270/01211203.28.

[30] Теплицький Б. Б. Завдання, об’єкти та питання комп’ютерно-технічної судової експертизи. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2019. № 2 (18). С. 24–32 doi: 10.33270/04191802.24.

[31] Чванкін С. А. Комп’ютерно-технічна експертиза у цивільному судочинстві. Право та державне управління. 2021. № 1. C. 45–51. doi: 10.32840/pdu.2021.1.7.

[32] Щербаковський М. Г., Коршенко В. А. Комплексні телекомунікаційно-автотехнічні експертизи. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2019. Вип. 4 (87). С. 179–186. doi: 10.32631/v.2019.4.18.