ISSN 2519-4216
e-ISSN 2519-4313
УДК 34
Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ
- правопорядок; громадськість; наукові джерела; державні органи; нормативно-правові акти; законодавець
- https://doi.org/10.56215/04221204.49
- Сторінки 49-60
Прийняття Закону України «Про Національну поліцію» унормувало діяльність Національної поліції України щодо дотримання прав і свобод громадян, забезпечення оптимальних умов проживання, добробуту, порядку й законності в державі. У Законі на зміну усталеним поняттям «громадська безпека» та «громадський порядок» було запроваджено новий термін – «публічна безпека й порядок», що викликало в наукових колах досить жваве обговорення, а подекуди й незгоду з нововведеннями. Незрозумілим залишається довільне поєднання термінів у словосполучення: у деяких нормативно-правових актах використовують «публічний» та «громадський» одночасно, причому останній подають у дужках, підтверджуючи рівнозначність змістового наповнення та недоцільність одночасного вживання. Метою статті є здійснення аналізу різних наукових поглядів, думок практичних працівників стосовно змісту й доцільності використання терміна «публічна (громадська) безпека і порядок» та варіацій сполучення його складових. Під час проведення дослідження в статті застосовано комплекс наукових методів, серед яких системний, герменевтики, аналізу й синтезу, термінологічний і формально-юридичний, порівняльно-правовий, що сприяло отриманню обґрунтованих висновків. На підставі результатів опрацювання літератури, зокрема спеціальної, різноманітних наукових джерел, положень Основного Закону України, законів, указів, розпоряджень, наказів тощо за тематикою дослідження, констатовано існування суперечностей і відсутність єдиної думки щодо застосування термінів «публічна (громадська) безпека та порядок». Так, у Законі України «Про міліцію» та в Законі України «Про Національну поліцію» законодавець не дав визначення зазначених термінів. Спираючись на опрацювання масиву даних застосування термінів «громадська безпека» – «публічна безпека», «громадський порядок» – «публічний порядок», обґрунтовано необхідність їх уніфікації через зміни всього масиву законів, постанов, наказів, розпоряджень тощо, які безпосередньо або опосередковано стосуються організації роботи правоохоронних органів у частині забезпечення правопорядку
Використані джерела
[1] Андриевский И. Е. Полицейское право. Спб. : Тип. Пратц, 1874. Ч. 1 : Введение. Полиция безопасности. ХVII. 648 с.
[2] Батраченко О. В. Поняття та ознаки публічної безпеки та порядку як об’єктів адміністративно-правової охорони. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2014. Вип. 29 (2.3). С. 84–86. (Серія «Право»). URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvuzhpr_2014_29(2.
[3] Білоконь М. В. Поняття громадського порядку в історії поліцейського права та сучасне його розуміння. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2003. Вип. 23. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhnuvs_2003_23_3.
[4] Словник української мови : в 11 т. / [редкол.: І. К. Білодід (голова) та ін.]. Київ : Наук. думка, 1977. Т. 8. 8927 с.
[5] Долинний А. В. Адміністративно-правове забезпечення Національною поліцією України публічної безпеки і порядку під час проведення масових заходів : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна». Київ, 2017. 198 с.
[6] Еропкин М. И., Клюшниченко А. П. Советское административное права. Часть общая : учебник. М. : Юрид. лит., 1979. 311 с.
[7] Фатхутдінов В. Г. Громадський і публічний у дзеркалі правничої герменевтики. Науковий вісник Херсонського державний університету. 2015. Вип. 4. Т. 1.С. 45–50.
[8] Фатхутдінов В. Г. Частотність операціоналізації та контекстуальність використання терміна «публічна безпека» в Законі України «Про Національну поліцію України». 2015. URL: http://goal-int.org/chastotnist-operacionalizacii-ta-kontekstualnist-vikoristannya-terminu-publichna-bezpeka-v-zakoni-ukraini-pro-nacionalnu-policiyu-ukraini/.
[9] Голосніченко І. П. Охорона громадського порядку на дільниці : монографія. Київ, 1995. 234 с.
[10] Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ : підручник / за заг. ред. І. П. Голосніченка та Я. Ю. Кондратьєва. Київ : Укр. акад. внутр. справ, 1995. 177с.
[11] Ківалов С. В., Біла Л. P. Адміністративне право України : навч.-метод. посіб. 2-ге вид., переробл. і доповн. Одеса : Юрид. літ., 2002. 312 с.
[12] Кобзар О. Ф. Щодо визначення понять публічної безпеки та порядку. Наукові праці НУ Одеського юридичної академії. 2015. С. 457–462. URL: http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/6563/Kobzar%20nauk%20pra%2016.pdf sequence=1&isAllowed=y.
[13] Міжнародна поліцейська енциклопедія : у 10 т. / відп. ред. В. В. Коваленко, Ю. І. Римаренко, В. Я. Тацій, Ю. С. Шемшученко. Київ : Атіка, 2011. Т. VІІ : Адміністративно-правове забезпечення поліцейської діяльності. 1120 с.
[14] Крищенко А. Є. Адміністративно-правовий статус керівника територіального органу Національної поліції в сфері забезпечення публічної безпеки і порядку : дис. ... канд. юрид. наук 12.00.07 / Національна академія внутрішніх справ. Київ, 2019. 304 с.
[15] Маліков В. В. Особливості визначення змісту «громадський порядок». Митна справа. 2014. Ч. 2. Кн. 1. № 5. С. 191–196.
[16] Мулявка Д. Г. Забезпечення публічної безпеки і порядку національною поліцією України. Досвід зарубіжних країн. Порівняльно-аналітичне право. 2017. № 1. С. 171–173. URL: http://www.pap.in.ua/1_2017/52.pdf.
[17] Ольховський Є. Б. Адміністративно-правові засоби забезпечення громадської безпеки : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Харківський національний університет внутрішніх справ. Харків, 2003. 191 с.
[18] Панова О. О. Поняття, зміст та значення публічної безпеки та порядку. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2016. Вип. 6. Т. 2. C. 133–136. (Серія «Юридичні науки»).
[19] Піх Н. С. Стан забезпечення громадської (публічної) безпеки на рівні територіальних громад в Україні. Право та державне управління. 2020. № 1. Т. 2. С. 160–165. doi: https://doi.org/10.32840/pdu.2020.1-2.23.
[20] Подорожна Т. С. Правовий порядок: теоретико-методологічні засади конституціоналізації : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.01 ; 12.00.02 / Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Київ, 2017. 502 с.
[21] Зареєстровані кримінальні правопорушення та результати їх досудового розслідування за 2021. Генеральна прокуратура України : [офіц. сайт]. URL: https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2.
[22] Ситник Г. П., Олуйко В. М., Вавринчук М. П. Національна безпека України: теорія і практика : навч. посіб. / за заг. ред. Г. П. Ситника. Київ : Кондор, 2007. 616с.
[23] Толстоносов Д. Ю. Поліваріативність підходів до визначення понять «громадська безпека» та «громадський порядок». Прикарпатський юридичний вісник. 2017. Вип. 1 (16). Т. 3. С. 45–50.
[24] Третяк В. В. Економічна безпека: сутність та умови формування. Економіка і держава. 2010. № 1. С. 6–8. URL: http://www.economy.in.ua/pdf/1_2010/3.pdf.
[25] Тихомиров Д. О. Громадська та публічна безпека: проблеми співвідношення. Наше право. 2020. № 4. С. 34–38. doi: 10.32782/NP.2020.4.6.
[26] Єропкин М. И. Управление в сфере охраны общественного порядка : монография. М., 1965. 215 с.
[27] Зозуля І. В., Довгань О. І. Закон України «Про Національну поліцію»: публічна чи громадська безпека? Форум права. 2015. № 5. С. 85–92.