ISSN 2519-4216
e-ISSN 2519-4313
УДК 34
Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ
- ідеологія, насильство, глобалізація, безпека, організація
- https://doi.org/10.56215/04221203.30
- Сторінки 30-38
Автор у даній статті розглядає сутність термінів “права людини” та “тероризм”, визначає складові тероризму, встановлює взаємозалежність боротьби з тероризмом та забезпеченням прав і свобод людини і громадянина. Будучи формою насильства, тероризм використовується як національно-визвольними рухами, етнічними та релігійними угрупованнями, так і кримінальними структурами та окремими державами. Активність тероризму різко зростає в період кризи. Вплив терористичних актів на політико-правову та соціальну систему в такі періоди не лише призводить до численних жертв і страждань населення, порушення прав і свобод людини і громадянина, а й має потужний резонансний ефект, що може бути загрозою національній безпеці. Протидія тероризму – важливе завданням держави і суспільства, потребує певних ідеологічних та фізичних заходів, які мають бути науково обґрунтовані. Отже, тема статті є важливою і актуальною. Метою статті є дослідження специфіки впливу сучасного тероризму на права людини та позначення шляхів запобігання цьому впливу. Методологічною основою статті стали діалектичний та феноменологічний підходи, а також система філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціально-наукових методів, зокрема: формально-логічний, формально-догматичний, системний, формально-юридичний, структурно-функціональний. У висновках констатовано, що тероризм є глобальною проблемою як для кожної держави, так і сучасного світу загалом. Він становить значну небезпеку для прав людини. За необхідності права і свободи людини можуть бути обмежені у зв’язку з терористичною, або іншою глобальною загрозою. Наукова новизна визначається сукупністю сформульованих висновків і полягає в поясненні механізмів негативного впливу ідеології і практики тероризму на можливості реалізації прав людини і громадянина, позначенні способів запобігання тероризму через реалізацію принципів верховенства права та, за необхідності, шляхом обмеження прав людини у зв’язку з терористичною загрозою
Використані джерела
[1] Права людини, тероризм і боротьба з тероризмом. Виклад фактів № 32. ГО “Харківська правозахисна група”. Харків, 2020.
[2] Середа В. В., Серкевич І. Р. Тероризм: кримінологічна детермінація і кримінально-правова протидія: монографія. Львів: ЛьвДУВС, 2016. 188 с.
[3] Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. Санкт-Петербург: Питер, 1997. 336 с.
[4] Shlomo O. G., Smadar N. The Size of Terror Organizations: Poverty and Economic Inequality as Mobilizing Forces. Studies in Conflict & Terrorism. 2022. No. 45 (10). Р. 843–861. doi: 10.1080/1057610X.2020.1711605
[5] Anyanwu Ch. Fear of communicating fear versus fear of terrorism: A human rights violation or a sign of our time? International journal of speech – language pathology. 2018. Vol. 20. No. 1. Р. 26–33. doi: 10.1080/17549507.2018.1419281
[6] Thielbörger P. The “Essence” of International Human Rights. German law journal. 2019. Vol. 20. No. 6. P. 924–939. doi: 10.1017/glj.2019.69
[7] Kurtulus E. N. The “New Terrorism” and its Critics. Studies in conflict & terrorism. 2011. Vol. 34. No. 6. P. 476–500. doi: 10.1080/1057610X.2011.571194
[8] Gunaratna R. Ideology in terrorism and counter terrorism: lessons from combating al Qaeda and al Jemaah al Islamiyah in southeast Asia. 2005.
[9] Дашкова С. В. Идеология современного терроризма. 2018.
[10] Radnitz S. Perceived threats and the trade-off between security and human rights. Journal of peace research. 2022. Vol. 59. No. 3. P. 367–381. doi: 10.1177/00223433211020809
[11] Carriere K. R., Hallahan A., Moghaddam F. M. The effect of perceived threat on human rights: a meta-analysis. Group processes & intergroup relations. 2022. Vol. 25. No. 1. P. 247–279. doi: 10.1177/1368430220962563
[12] Foreign Terrorist Organizations. 2022.
[13] Tominaga Ya., Lee Ch., Lyu M.. Introducing a new dataset on Designated Terrorist Organizations (DTO). Journal of peace research. 2022, Vol. 59. No. 5. P. 756–766. doi: 10.1177/00223433211065642
[15] Khiyavi A. E., Shamloo B. The globalization of criminal law focuses on organized crime. Revista amazonia investiga. 2018. Vol. 7. No. 12. P. 215–225.
[16] Tymoshenko V., Shakun V., Makarenko L., Galiy M. Factors of illegal behavior influencing globalization. Revista amazonia investiga. 2020. Vol. 9. No. 29. P. 445–453. doi: 10.34069/AI/2020.29.05.49
[18] Tymoshenko V. I., Maksymov S. I., Makarenko L. O., Kravchenko О. S., Kravchenko S. S. Threats to human rights in a globalized world. Revista amazonia investiga. 2021. Vol. 10. No. 39. P. 9–15. doi: 10.34069/AI/2021.39.03.1
[19] Savun B., Gineste Ch. From protection to persecution: threat environment and refugee scapegoating. Journal of Peace Research. 2019. Vol. 56. No. 1. P. 88–102. doi: 10.1177/0022343318811432
[20] Klein G. R. Refugees, perceived threat & domestic terrorism. Studies in conflict & terrorism. 2021. doi: 10.1080/1057610X.2021.1995940
[21] Адашис Л. І. Права людини у глобалізованому світі. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2018. № 3. С. 110–114.
[22] Böhmelt T., Bove V. Does cultural proximity contain terrorism diffusion? Journal of peace research. 2020. Vol. 57. No. 2. P. 251–264. doi: 10.1177/0022343319864425
[23] Helbling M., Meierrieks D. Transnational terrorism and restrictive immigration policies. Journal of peace research. 2020. Vol. 57. No. 4. P. 564–580. doi: 10.1177/0022343319897105
[24] Папакін Г. Після перемоги, або новий світовий порядок. 2022.
[25] Meserve S. A., Pemstein D. Terrorism and internet censorship. Journal of peace research. 2020. Vol. 57. No. 6. P. 752–763. doi: 10.1177/0022343320959369
[26] Efrat A., Newman A. L. Defending core values: human rights and the extradition of fugitives. Journal of peace research. 2020. Vol. 57. No. 4. P. 581–596. doi: 10.1177/0022343319898231