uk

Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

  • Головна
  • Том 12, № 3, 2022

  • Адміністративно-правовий статус Ради національної безпеки і оборони України як суб’єкта інформаційної безпеки держави

  • Отримано 08.07.2022,
  • Доопрацьовано 26.08.2022,
  • Прийнято 14.09.2022
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 12, № 3, 2022
  • сектор безпеки; суб’єкт національної безпеки; рішення; Рада національної безпеки і оборони України; санкції; інформаційне середовище
  • https://doi.org/10.56215/04221203.86
  • Сторінки 86-96

В умовах повномасштабної воєнної агресії проти України значну увагу приділяють веденню інформаційної війни, яка є прямою загрозою інформаційній безпеці країни. Інформаційна безпека є важливим аспектом національної безпеки, а її суб’єкти довели свою спроможність не лише витримати тиск з боку держави-агресора, а й всебічно протистояти йому. Так, самовіддане протистояння, зокрема інформаційним загрозам, здійснювали як державні, так і недержавні структури, IT-фахівці та громадяни, які усвідомлювали важливість перемоги на інформаційному фронті. Метою статті є окреслення сутності адміністративно-правового статусу Ради національної безпеки і оборони України, забезпечення виконання нею перспективних заходів протидії загрозам в інформаційній безпеці держави. На підставі аналізу накопиченого емпіричного матеріалу узагальнено інформаційну безпеку як основу національної безпеки України, окреслено позицію РНБО в системі суб’єктів державної інформаційної політики, схарактеризовано заходи щодо усунення інформаційних загроз шляхом застосування заборонних й обмежувальних санкцій. Науковою новизною є спроба, з огляду на вивчений матеріал і законодавчу базу, вперше з моменту повномасштабного збройного вторгнення РФ розглянути елементи адміністративно-правового статусу РНБО в інформаційному полі. Також проаналізовано прогалини з розробки та втілення державної політики в інформаційному середовищі й окреслено шляхи їх розв’язання. Запропоновано авторське визначення адміністративно-правового статусу Ради національної безпеки і оборони України. Подано пропозиції з подальшого визначення адміністративно-правового статусу РНБО та механізму моніторингу ефективності впровадження Стратегії інформаційної безпеки, які спонукатимуть науковців до подальшого вивчення зазначеного питання

Використані джерела

[1] Прав Р. Ю. Основи реалізації державної політики органами влади щодо протидії інформаційним загрозам в Україні. Економічний простір. 2019.  № 142. С. 65–77. DOI: 10.30838/P.ES.2224.260219.65.379. URL: http://prostir.pdaba.dp.ua/index.php/journal/article/view/51.

[2] Ситник Г. П. Державне управління у сфері національної безпеки (концептуальні та організаційно-правові засади) : підручник Київ : НАДУ, 2012. 544 с. URL: https://ktpu.kpi.ua/wp-content/uploads/2014/02/Derzhavne-upravlinnya-u-sferi-natsionalnoyi-bezpeki.pdf.

[3] Ткачук Т. Суб’єкти забезпечення інформаційної безпеки держави: функціональний аналіз. Jurnalul juridic national: teorie şi practică. 2017. № 6–2 (28). С. 42–46. URL: https://ibn.idsi.md/ro/vizualizare_articol/59490.

[4] Жук Т. І. Система суб’єктів сектору безпеки України. Юридична наука. 2020. Т. 1. № 5 (107). С. 106–112. DOI: https://doi.org/10.32844/2222-5374-2020-107-5-1.13. URL: https://journal-nam.com.ua/index.php/journal/article/view/276/266.

[5] Богуцький П. П. Теоретичні основи становлення і розвитку права національної безпеки України : дис. …  д-ра юрид. наук : 12.00.01 /  НДІ інформатики і права НАПрН України. Київ, 2020. 410 с. URL: http://ippi.org.ua/sites/default/files/disertaciya_boguckiy.pdf. 

[6] Богуцький П. П. Концептуальні засади права національної безпеки України : монографія. Київ–Одеса : Фенікс, 2020. 376 с.

[7] Доронін І. М. Національна безпека України в інформаційну епоху: теоретико-правове дослідження : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.01 / НДІ інформатики і права НАПрН України. Київ, 2020. 39 с.

[8] Волотівський П. Б. Питання забезпечення повноважень органів державної влади у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації. Наука і оборона. 2020. № 1. С. 13–20. DOI: https://doi.org/10.33099/2618-1614-2020-10-1-13-20.

[9] Баран М. В. Інформаційна безпека як предмет адміністративно-правового регулювання. Соціально-правові студії. 2021. Вип. 3. № 13. С. 50–56. DOI: https://doi.org/10.32518/2617-4162-2021-3-50-56 

[10] Дмитренко М. А. Проблемні питання інформаційної безпеки України. Міжнародні відносини. 2017. № 17. (Серія “Політичні науки” (спецвипуск). URL: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/article/view/3318/2997.

[11] Ліпкан В. Рада національної безпеки України – державний орган стратегічної комунікації. Підприємство, господарство і право. 2014. № 12. С. 3–7. URL: http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2014/12_2014.pdf.

[12] Степко О. М. Аналіз головних складових інформаційної безпеки держави. Науковий вісник Інституту міжнародних відносин НАУ. 2011. Т. 1. № 3. С. 90–99. (Серія “Економіка, право, політологія, туризм”). URL: https://jrnl.nau.edu.ua/index.php/IMV/article/view/3214.

[13] Антонов В. О. Конституційно-правові засади національної безпеки України : монографія / наук. ред. Ю. С. Шемшученко. Київ : ТАЛКОМ, 2017. 576 с.

[14] Золотар О. О. Інформаційна безпека людини: теорія і практика : монографія. Київ : АртЕк, 2018. 446 с.

[15] Торічний В. О. Умови ефективної розробки та впровадження державної інформаційної політики. Публічне управління та митне адміністрування. 2020. Вип. 2. № 25. С. 205–209. DOI: https://doi.org/10.32836/2310-9653-2020-2.35.

[16] У Києві відбувся Міжнародний форум з кібербезпеки, співорганізатором якого виступив НКЦК при РНБО України (22.11.2021). URL: https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/5156.html.

[17] Ткачук Т. Ю. Сучасні загрози інформаційній безпеці держави: теоретико-правовий аналіз. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 10. С. 182–186.

[18] Ткачук Т. Теоретичний дискурс пошуку основних складових частин системи інформаційної безпеки держави. In: Jurnalul juridic national: teorie şi practică. 2018. № 2–2 (30). С. 45–47. URL: http://www.jurnaluljuridic.in.ua/archive/2018/2/part_2/10.pdf.

[19] Довгань О. Д., Ткачук Т. Ю. Правове забезпечення інформаційної безпеки держави як підгалузь інформаційного права: теоретичний дискурс. Інформація і право. 2018. № 2 (25). С. 73–85. URL: http://ippi.org.ua/sites/default/files/9_8.pdf.

[20] Панченко О. Інформаційна складова національної безпеки. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 2019 Вип. 3. DOI: https://doi.org/10.32453/governance.vi3.296.

[21] Мельник Д. С. Актуальні загрози національній безпеці України в інформаційній сфері: питання визначення та протидії. Інформаційна безпека людини, суспільства, держави. 2021. № 1–3 (31–33). С. 16–27. URL: http://ispss.academy.ssu.gov.ua/article/view/260203/256568.

[22] Бартош Н. В. Актуальні питання удосконалення реалізації державної інформаційної політики України в умовах гібридної війни. Публічне урядування. 2016. Вип. 3. № 28. С. 17–24.

[23] Войціховський А. В. Інформаційна безпека як складова системи національної безпеки (міжнародний і зарубіжний досвід). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. 2020. № 29. С. 281–288. (Серія “Право”). DOI: https://doi.org/10.26565/2075-1834-2020-29-38.

[24] Ісмайлов К. Ю., Бєлих Д. В. Інформаційний суверенітет і доктрина інформаційної безпеки України. Порівняльно-аналітичне право. 2019. № 1. С. 206–209. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/36132.

[25] Смолянюк В. Ф. Системні засади національної безпеки України. Вісник НЮУ імені Ярослава Мудрого. 2018. № 2 (37). С. 107–126. (Серія “Філософія, філософія права, політологія, соціологія”).  DOI: https://doi.org/10.21564/2075-7190.37.133543.

[26] Криштанович М. Ф., Пушак Я. Я., Флейчук М. І., Франчук В. І. Державна політика забезпечення національної безпеки України: основні напрямки та особливості здійснення : монографія. Львів : Сполом, 2020. 418 с.

[27] Панченко О. А. Законотворча діяльність у сфері національної та інформаційної безпеки. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2020. № 3. DOI: 10.32702/2307-2156-2020.3.7.

[28] Кобко Є. В. Напрями вдосконалення правового регулювання взаємодії суб’єктів забезпечення національної безпеки. Протидія кіберзлочинності та торгівлі людьми : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. (Харків, 27 трав. 2022 р.). Харків : ХНУВС, 2022. С. 20–22.

[29] Довгань О. Д., Ткачук Т. Ю. Система інформаційної безпеки України: онтологічні виміри. Інформація і право. 2018. № 1 (24). С. 89–103. URL: http://ippi.org.ua/sites/default/files/11_7.pdf.

[30] Чижов Д. Державна політика забезпечення прав людини у сфері національної безпеки в умовах цифровізації. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2022. Т. 121. № 4. С. 46–52. DOI: https://doi.org/10.33270/01211214.46.

[31] Ліпкан В. Правовий статус Ради національної безпеки і оборони України у сфері національної безпеки України. Підприємство, господарство і право. 2009. № 12 (168). С. 4–8. URL: http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2009/12_2009.pdf.

[32] Ліпкан В. А. Національна безпека України : навч. посіб. Київ : КНТ, 2009. 576 с.

[33] Фахівці ЦПД про боротьбу з дезінформацією рф на Саміті Кібербезпеки. URL: https://cpd.gov.ua/events/fahivczi-czpd-pro-borotbu-z-dezinforma/.

[34] Гбур З. Стан складових національної безпеки України в період війни. Grail of Science. 2022. № 17. С. 99–101. DOI: https://doi.org/10.36074/grail-of-science.22.07.2022.014.