Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

Судова експертиза як форма використання спеціальних знань є одним з найефективніших способів встановлення істини під час розслідування погрози або насильства щодо працівника правоохоронного органу, особливо з огляду на недостатній обсяг криміналістично значущої інформації в таких провадженнях, що підтверджує актуальність цього дослідження. Метою статті є встановлення видів та аналіз можливостей судових експертиз, які можуть призначати під час розслідування погрози або насильства щодо працівника правоохоронного органу. У межах дослідження застосовано комплекс наукових методів – системний, порівняльно-правовий, статистичний, бібліографічний, аналізу, синтезу, індукції та дедукції. Сформульовано цілісне уявлення про комплекс судово-експертних досліджень, які найчастіше призначають у розглядуваних провадженнях (експертиза звуко- та відеозапису, дактилоскопічна, експертиза холодної, а також вогнепальної зброї, судово-трасологічна експертиза). Доведено, що вони є обов’язковими за умови спричинення потерпілому тілесних ушкоджень (судово-медична) та можуть призначатися залежно від потреб конкретного провадження (інженерно-транспортна, фототехнічна, судово-психіатрична експертизи). Встановлено проблеми, які виникають на етапі призначення експертиз і можуть суттєво вплинути на якість експертних висновків: порушення термінів призначення експертиз, некоректне формулювання питань експертові, надання недостатньої кількості та/або низька якість матеріалів для дослідження, неправильне визначення виду експертного дослідження. Наголошено на тому, що в умовах воєнного стану, який передбачає розширення переліку способів і знарядь учинення досліджуваних кримінальних правопорушень, виникає потреба в призначенні експертних досліджень, об’єктами яких є вибухові пристрої та речовини, різні види зброї тощо.