- неповнолітня особа; адвокат; захисник; нормативно-правовий акт; розслідування кримінальних правопорушень неповнолітніх
- https://doi.org/10.56215/04221202.79
- Сторінки 79-92
Актуальність статті обумовлена необхідністю встановлення генези нормативно-правового регулювання участі захисника в кримінальному судочинстві щодо неповнолітніх, виявлення кореляційних зв’язків цього процесу з регламентацією адвокатської діяльності в Україні. Мета статті полягає в дослідженні історії нормативно-правової регламентації участі захисника в кримінальному провадженні щодо неповнолітніх. У статті використано комплекс наукових методів: історичний, історіографічний, термінологічний, системно-структурний, формально-логічний, порівняльно-правовий. Встановлено, що зародження інституту захисту сторін у судочинстві бере початок із часів Київської Русі, зі сталої практики виступів у суді «добрих людей», які представляли позивача та відповідача. Доведено, що становлення інституту захисту неповнолітніх осіб у суді відбувалося паралельно та в тісному зв’язку з розвитком судового представництва й поруки. На підставі аналізу ратифікованих Україною міжнародних актів у сфері кримінальної юстиції щодо дітей констатовано потребу в запровадженні ювенальної спеціалізації захисників. Виокремлено такі етапи розвитку нормативно-правової регламентації участі захисника в кримінальному судочинстві щодо неповнолітніх: І етап – 1016–1529 роки; ІІ етап – 1529–1864 роки; ІІІ етап – 1864–1917 роки; ІV етап – 1917–1991 роки; V етап – з 1991 року донині. Зауважено, що становлення захисту прав неповнолітніх у суді супроводжувалося закріпленням нормативної умови участі захисника в процесі на безоплатній основі для деяких категорій дітей. Сучасний етап правозастосовного процесу передбачає втілення принципів і гарантій участі захисника в кримінальному провадженні щодо неповнолітніх, визначених міжнародними договорами у сфері захисту прав дітей. Урахування тенденцій розвитку нормативно-правового регулювання участі захисника в кримінальному провадженні дозволяє правозастосовним органам планувати власну практичну діяльність у контексті взаємодії з правозахисними організаціями, вживати заходів щодо координації роботи з органами ювенальної превенції Національної поліції, слідчими та прокурорами, які спеціалізуються на розслідуванні правопорушень неповнолітніх, ювенальними суддями й адвокатами для ефективного дотримання міжнародних стандартів захисту прав дітей, які опинились у конфлікті із законом.
Використані джерела
[1] Коссак В. М., Юркевич Ю. М. Правовий захист економічної конкуренції : навч. посіб. Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2013. 437 с.
[6] Концепція оновлення Цивільного кодексу України / авт. кол. Київ : АртЕк, 2020. 128 с.
[7] Функ Я. И. Полное товарищество по законодательству республики Беларусь. URL: http://law.edu.ru/book/book.asp?bookID=117614.