ISSN 2519-4216
e-ISSN 2519-4313
УДК 34
Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ
- докази; предмети озброєння; слідчі версії; інформація; слідчі (розшукові) дії; заходи забезпечення кримінального провадження
- https://doi.org/10.56215/04221201.87
- Сторінки 87-95
Сучасна протиправна діяльність дедалі більше набуває організованого характеру, спостерігається професіоналізація та спеціалізація зазначених злочинів, зокрема активне використання саморобних вибухових пристроїв, гранат, гранатометів, мін і снарядів. Зазначене підтверджує актуальність оптимізації першочергового етапу розслідування незаконного виготовлення, переробки чи ремонту вогнепальної зброї або фальсифікації, незаконного видалення чи зміни її маркування або незаконного виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв, виокремлення типових слідчих ситуацій і версій. Метою статті є виокремлення найбільш характерних слідчих ситуацій, які виникають на початковому етапі розслідування злочинів, передбачених ст. 263-1 КК України, та вироблення алгоритму дій уповноважених суб’єктів щодо їх вирішення. Сукупність методів і прийомів наукового пізнання використано з метою виділення типових слідчих ситуацій на початковому етапі розслідування окреслених злочинів та висунення відповідних версій. На підставі виокремлених типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування цих злочинів запропоновано типові слідчі версії, які мають бути висунуті й перевірені щодо: способу вчинення злочину; особи злочинця; спільників; учинення інших злочинів, зокрема шляхом застосування виявлених предметів озброєння. Доведено необхідність усебічного застосування відповідних негласних слідчих (розшукових) дій та окремих заходів забезпечення кримінального провадження – тимчасового доступу до речей і документів, тимчасового вилучення майна, арешту майна
Використані джерела
1. Москаленко Г.В. Етапи розслідування злочинів: криміналістичний аналіз: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Національний університет «Одеська юридична академія». Одеса, 2013. 207 с.
2. Тіщенко В.В. Слідчі ситуації в методиці розслідування злочинів: поняття, класифікація, значення. Актуальні проблеми держави і права. 2004. Вип. 22. С. 961–965.
6. Bueger C., Stockbruegger J. Pirates, drugs and navies. Rusi. 2016. No. 161(5). P. 46–52.
7. Clarke R., Cornish D. Modelling offenders’ decisions a framework for research and policy. Crime Justice. 1985. No. 6. P. 147–185.
10. Kleemans Е. Organised crime, transit crime and racketeering. Crime Justice. 2007. № 35(1). P. 163–215.
14. Edwards A., Levi M. Researching the organization of serious crimes. Criminal Justice. 2008. Vol. 8, No. 4. P. 363–388.
15. Guerette R., Bowers K. Assessing the extent of crime displacement and diffusion of benefits: A review of situational crime prevention evaluations. Criminology. 2009. Vol. 47, No. 4. P. 1331–1368.
16. Makarenko T. The crime-terror continuum: Tracking the interplay between transnational organised crime and terrorism. Global Crime. 2004. Vol. 6, No. 1. P. 129–145.
18. Офіційний сайт Оболонського управління ГУНП у м. Києві. URL: https://obolon.kyivcity.gov.ua/.
19. Весельський В.К., Зав’ялов С.М., Пясковський В.В. Сучасні можливості використання даних про спосіб учинення злочину в боротьбі зі злочинністю: навч. посіб. Київ: КНТ, 2009. 160 с.
23. Мельниченко С.П. Особливості підготовки до проведення обшуку під час розслідування незаконного використання вогнепальної зброї і вибухових пристроїв. Теорія і практика судової експертизи. 2016. № 2. С. 225–228.