Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

Якість роботи поліграфолога та отриманих ним результатів психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа залежить передусім від правильності використаних тестових форматів, що слугують індикаторами в перевірці інформаційних даних, отриманих від досліджуваних осіб, стосовно їх достовірності. Вони уособлюють механізм упровадження відповідних методик, які за умови належного їх застосування дають верифіковані результати. Різні школи з підготовки поліграфологів надають розрізнений і навіть застарілий навчальний методико-методологічний інструментарій, який не завжди відображає сучасні підходи в технологіях застосування тестових форматів, що спричиняє неоднозначне їх розуміння і сприйняття. Запровадження новацій використання тестових форматів і є метою цього дослідження. У дослідженні використано загальний діалектичний метод наукового пізнання реальних явищ, а також загальнонаукові та спеціальні методи поліграфології. Обґрунтовано наукову позицію щодо можливості впровадження нових тестових форматів, що становлять основу поліграфологічних методик для їх використання в правозастосовній діяльності поліграфолога під час проведення ним психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа. Запропоновано класифікацію цих методик залежно від спрямованості поліграфологічної процедури. Встановлено, що наразі найбільш популярними в наукових і практичних колах є тести на впізнання та виявлення обману. У першій групі тестових форматів валідною вважають лише поліграфологічну методику СІТ, яку відповідно до метааналізу може бути застосовано як дослідницьку, а не доказову. У другій групі тестових форматів валідними є доказові методики, методики для парного тестування та дослідницькі методики. Кожна з них має відповідне наповнення, цільове спрямування та рекомендована для використання в конкретній категорії проведення психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа