Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

  • Отримано 11.08.2021,
  • Доопрацьовано 14.12.2021,
  • Прийнято 12.01.2022
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 12, № 1, 2022
  • поліграф; поліграфологія; спеціаліст-поліграфолог; поліграфологічні дослідження; поліграфологічні тести; тестові формати
  • https://doi.org/10.56215/04221201.77
  • Сторінки 77-86

Якість роботи поліграфолога та отриманих ним результатів психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа залежить передусім від правильності використаних тестових форматів, що слугують індикаторами в перевірці інформаційних даних, отриманих від досліджуваних осіб, стосовно їх достовірності. Вони уособлюють механізм упровадження відповідних методик, які за умови належного їх застосування дають верифіковані результати. Різні школи з підготовки поліграфологів надають розрізнений і навіть застарілий навчальний методико-методологічний інструментарій, який не завжди відображає сучасні підходи в технологіях застосування тестових форматів, що спричиняє неоднозначне їх розуміння і сприйняття. Запровадження новацій використання тестових форматів і є метою цього дослідження. У дослідженні використано загальний діалектичний метод наукового пізнання реальних явищ, а також загальнонаукові та спеціальні методи поліграфології. Обґрунтовано наукову позицію щодо можливості впровадження нових тестових форматів, що становлять основу поліграфологічних методик для їх використання в правозастосовній діяльності поліграфолога під час проведення ним психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа. Запропоновано класифікацію цих методик залежно від спрямованості поліграфологічної процедури. Встановлено, що наразі найбільш популярними в наукових і практичних колах є тести на впізнання та виявлення обману. У першій групі тестових форматів валідною вважають лише поліграфологічну методику СІТ, яку відповідно до метааналізу може бути застосовано як дослідницьку, а не доказову. У другій групі тестових форматів валідними є доказові методики, методики для парного тестування та дослідницькі методики. Кожна з них має відповідне наповнення, цільове спрямування та рекомендована для використання в конкретній категорії проведення психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа

Використані джерела

[1] Suchotzki K., Matthias G. Effect of negative motivation on the behavioral and autonomic correlates of deception. Psychophysiology. 2019. Vol. 56, No. 1. Article number e13284. doi: 10.1111/psyp.13284.

[2] Gordon N.J. A field polygraph examination: Science or art? European Polygraph. 2016. Vol. 10, No. 3. P. 103–110. doi: 10.1515/ep-2016-0013.

[3] Heravi M., Pishghadam M., Raoufian H., Gazerani A. Recurrence quantification analysis of electrooculography signal to a control question test: A new approach for the detection of deception. Biomedical Engineering: Applications, Basis and Communications. 2020. Vol. 32, No. 4. Article number 2050029.

[4] Малюга В.М., Гришин С.П., Кузьменко М.Д. Застосування психофізіологічних досліджень персоналу з використанням поліграфа у Міністерстві оборони та Збройних Силах України: навч.-метод. посіб. Київ: НМЦ КП МО України, 2018. 294 с.

[5] Psychophysiological responses of people with psychopathic tendencies to the concealed information test / H.-G. Hong et al. Journal of Forensic Sciences. 2018. Vol. 63, No. 3. Р. 766–770. doi: 10.1111/1556-4029.13600.

[6] Slowik S.M., Horvath F.S. Chicago: Where polygraph becomes a science. European Polygraph. 2019. Vol. 13, No. 1. P. 7–23. doi: 10.2478/ep-2019-0001.

[7] Мотлях О.І., Усіков І.П. Практика призначення та проведення судових психофізіологічних експертиз й експертних досліджень із використанням комп’ютерного поліграфа (методичні та практичні рекомендації). Київ: Освіта України, 2015. 210 с.

[8] Усіков І.П., Черненко Р.В. Компоненти формування питань порівняння: збірник спеціальних питань. Київ: Освіта України, 2019. 108 с.

[9] Мотлях О.І. Поліграф: наукова природа походження, нормативно-правове регулювання та допустимі межі застосування: монографія. Київ: Освіта України, 2012. 394 с.

[10] Lykken D.T. Polygraphic interrogation. Nature. 1984. Vol. 307. P. 681–684.

[11] ASTM E2035-12(2017). Standard terminology relating to forensic psychophysiology. URL: https://www.techstreet.com/standards/astm-e2035-12-2017?product_id=1995862 (accessed date: 16.12.2021).

[12] Meta-analytic survey of criterion accuracy of validated polygraph techniques. URL: https://apoa.memberclicks. net/assets/docs/polygraph_404.pdf (accessed date: 16.12.2021).

[13] Krapohl D., Senter S., Stern B. An exploration of methods for the analysis of multipleissue relevant/irrelevant screening data. Polygraph. 2005. Vol. 34, No. 1. Р. 47–61.

[14] Krapohl D., McCloughan J., Senter S. How to use the concealed information test. Polygraph. 2009. Vol. 38, No. 1. Р. 34–44.

[15] ASTM E2062-11(2017). Standard guide for PDD examination standards of practice. URL: https://www.techstreet. com/standards/astm-e2062-11-2017?product_id=1996691 (accessed date: 16.12.2021).

[16] Krapohl D., Shaw P. Fundamentals of polygraph practice. New York: Academic Press, 2015. 364 p.

[17] Кушнір Д. Парне тестування в Сполучених Штатах Америки (Протокол Маріна). Оцінка достовірності: наукові дослідження та практика. 2020. Вип. 3. С. 90–94.

[18] Lesniak M. Selected problems in evaluation of polygraph examination results. European Polygraph. 2014. Vol. 8, No. 4, 189–196. doi: 10.2478/ep-2014-0013.

[19] Зубовський Д. Прикладні аспекти коректного застосування скринінгового тесту перевірочно-нейтральних запитань. Оцінка достовірності: наукові дослідження та практика. 2018. Вип. 1. С. 118–126.