Актуальність дослідження зумовлена наявністю низки проблем щодо визнання правових актів неконституційними, а також специфікою наслідків ухвалення таких рішень для гарантування прав особи. Наведене потребує перегляду підходів до темпоральної дії відповідних рішень Конституційного Суду, а також до гарантування права на перегляд судових рішень, ухвалених на підставі акта, який визнано неконституційним. Водночас необхідним є висунення нових пропозицій щодо правового регулювання аналізованої сфери, оптимального для дотримання принципу верховенства права й забезпечення права на справедливий суд. Мета дослідження полягає в тому, щоб з’ясувати окремі особливості й наслідки визнання правових актів неконституційними для подальшого забезпечення прав громадян, а також обґрунтувати пропозиції щодо внесення відповідних змін до законодавства. Методологічною основою дослідження є діалектико-матеріалістичний метод наукового пізнання соціально-правових явищ, а також загальнонаукові та спеціальні методи юридичної науки, зокрема системно-структурний, порівняльно-правовий, логіко-юридичний (догматичний). Наукова новизна здійсненого дослідження полягає в комплексному з’ясуванні особливостей правових наслідків визнання правових актів неконституційними, а також формулюванні пропозицій щодо нормативного врегулювання виявлених проблем в умовах українського правозастосування. За результатами дослідження з’ясовано важливість гарантування нормативного та практичного зв’язку між змістом акта і його впливом на завдавання будь-кому шкоди, пропорційністю способів її відшкодування, а також кола правовідносин, у частині яких цю шкоду може бути відшкодовано
1. Бородін І. Адміністративно-правові способи захисту прав та свобод людини і громадянина: автореф. дис д-ра юрид. наук: 12.00.07. Харків, 2004. 36 с.
2. Білак М. Верховенство права як критерій дії у часі рішення Конституційного Суду. Юридичні наслідки визнання нормативного акта неконституційним для захисту прав людини в адміністративномусудочинстві: зб. матеріалів міжнар. семінару-практикуму (м. Київ, 31 лип. 2020 р.). Харків, 2020. С. 72–79.
3. Буканов Г. Засоби захисту прав і свобод фізичних і юридичних осіб конституційною юстицією України: проблеми і перспективи. Журнал східноєвропейського права. 2015. № 14. С. 102–108.
4. Спінчевська О. Юридичні позиції Конституційного Суду України як джерело правового регулювання конституційного юрисдикційного процесу. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2020. № 3(116). С. 57–67. doi: 10.33270/01201163.57
5. Права людини і позитивні обов’язки держави / О. Ковальчук та ін. Вісник Національної академії правових наук України. 2021. Т. 28, № 3. С. 27–35.
6. Шило О., Глинська Н. Роль Верховного Суду в механізмі забезпечення сталості та єдності судової практики: окремі аспекти. Вісник Національної академії правових наук України. 2020. Т. 27, № 3. С. 128–141.
7. Grabowska-Moroz B., Kochenov D., Closa C. Understanding the best practices in the area of the rule of law. RECONNECT Working Paper (Leuven) D.8.1 (2020). 2020. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/Delivery.cfm/ SSRN_ID3600029_code384950.pdf?abstractid=3600029&mirid=1 (accessed date: 10.12.2021).
8. Williams R.J., Chergosky A.J. Teaching judicial politics through a supreme court simulation. Journal of Political Science Education. 2020. Vol. 15, No. 1. P. 17–36.
9. Hazelton M.L.W., Hinkle R.K., Spriggs J.F. The influence of unique information in briefs on supreme court opinion content. Justice System Journal. 2020. Vol. 40, No. 2. P. 126–157. doi: 10.1080/0098261X.2019.1613202.
10. Смокович М. Впровадження рішень Конституційного Суду України: пошуки ефективного механізму захисту прав людини. Юридичні наслідки визнання нормативного акта неконституційним для захисту прав людини в адміністративному судочинстві: зб. матеріалів міжнар. семінару-практикуму (м. Київ, 31 лип. 2020 р.). Харків: Право, 2020. С. 9–18. URL: https://rm.coe.int/legal-consequences-of-determin- ing-ukr/1680a0515a (дата звернення: 10.12.2021).
11. Брокер Л. Напруженість між правовою визначеністю та забезпеченням матеріальної справедливості: обсяг зворотної дії дішень Конституційного Суду з точки зору перегляду рішень адміністративних судів, які набули законної сили. Юридичні наслідки визнання нормативного акта неконституційним для захисту прав юдини в адміністративному судочинстві: зб. матеріалів міжнар. семінару-практикуму (м. Київ, 31 лип. 2020 р.). Харків: Право, 2020. С. 19–32. URL: https://rm.coe.int/legal-consequences-of-de- termining-ukr/1680a0515a (дата звернення: 10.12.2021).
12. Вендлер Е. Захист прав особи у разі визнання закону неконституційним: досвід Австрії. Юридичні наслідки визнання нормативного акта неконституційним для захисту прав юдини в адміністративному судочинстві: зб. матеріалів Міжнар. семінару-практикуму (м. Київ, 31 лип. 2020 р.). Харків: Право, 2020. С. 47–54. URL: https://rm.coe.int/legal-consequences-of-determining-ukr/1680a0515a (дата звернення: 10.12.2021).
13. Венедіктова І. Захист охоронювальних законом інтересів у цивільному праві: дис д-ра юрид. наук: 12.00.07. Київ, 2013. С. 88–89.
14. Шаповал В. Проблеми розвитку конституційної юрисдикції в Україні. Вісник Конституційного Суду України. 1998. № 2. С. 45–52.
15. Вознюк А. Визнання статті 366-1 Кримінального кодексу України неконституційною: концептуальні вади прийнятого рішення. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2020. No. 4(117). С. 20–31. doi: 10.33270/01201174.
16. Torres J.L. Evidence law: From judicial sovereignty to respectful control by supreme court. Revista De Derecho. 2017. Vol. 30, No. 1. P. 311–331.
17. Pryor T. Using citations to measure influence on the supreme court. American Politics Research. 2017. Vol. 45, No. 3. P. 366–402.
18. Pons Parera E., Pou Pujolràs A. Supreme court jurisprudence. Revista De Llengua i Dret. 2016. Vol. 66. P. 333–353.
19. Loff B. Human rights; controls and principles. Encyclopedia of forensic and legal medicine (2nd ed.) / Ed. by J. Payne-James, R.W. Byard. Melbourne: Monash University, 2016. P. 47–54. doi: 10.1016/B978-0-12-800034-2.00206-8.
