uk

Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

  • Головна
  • Том 16, № 3, 2026

  • FIMI як складений делікт sui generis: порівняльний аналіз правових механізмів протидії в Україні, Румунії та Молдові в контексті Defence of Democracy Package

  • Отримано 14.06.2026,
  • Доопрацьовано 01.09.2026,
  • Прийнято 29.09.2026
  • Опубліковано 01.10.2026
Завантажити статтю Завантажити статтю
Том 16, № 3, 2026
  • Foreign Information Manipulation and Interference; складений делікт; порівняльне право; lex specialis; гібридні загрози
  • https://doi.org/10.63341/naia-chasopis/3.2026.110
  • Сторінки 110-118

Сучасні операції іноземного інформаційного маніпулювання та втручання (Foreign Information Manipulation and Interference) зорієнтовані на експлуатацію порогових обмежень і юрисдикційних меж правових режимів, що визначає актуальність системного дослідження підстав і механізмів юридичної відповідальності за їх здійснення. Метою статті є вивчення структурного дефіциту правової відповідальності за здійснення іноземного інформаційного маніпулювання та втручання (FIMI) у трьох юрисдикціях ‒ Україні, Румунії та Молдові ‒ та обґрунтування необхідності концептуального переосмислення Foreign Information Manipulation and Interference як складеного делікту sui generis. У дослідженні застосовано порівняльно-правовий метод і доктринальний аналіз чинних правових систем. З’ясовано складові елементи Foreign Information Manipulation and Interference щодо наявних правових приписів у кожній із зазначених юрисдикцій. Центральний аргумент полягає в тому, що обʼєктивна сторона Foreign Information Manipulation and Interference конститутивно охоплює елементи кримінального, адміністративного, виборчого та медіаправа, жоден з яких окремо не утворює достатнього підґрунтя для притягнення до відповідальності або ефективного стримування. Попри максимальні відмінності між ними ‒ за правовою традицією, ступенем євроінтеграції та безпековим контекстом ‒ всі три системи демонструють ідентичний структурний розрив: фрагментовані, галузево-специфічні механізми не здатні охопити скоординовані FIMI-кампанії як єдиний юридично значущий акт. Така крос-юрисдикційна конвергенція свідчить про системний, а не національно-специфічний характер дефіциту та несе безпосередній ефект, зокрема для дискусій щодо Defence of Democracy Package в інституціях ЄС. Стаття пропонує модель складеного делікту як юридично операційну відповідь на питання про необхідність lex specialis і містить рекомендації щодо нормативної архітектури, необхідної для ефективного реагування на FIMI, що може слугувати практичним орієнтиром для законодавців та інституцій ЄС у процесі імплементації Defence of Democracy Package

Використані джерела

  1. Ashworth, A., & Horder, J. (2013). Principles of criminal law (7th ed.). Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/he/9780199675166.001.0001.
  2. Bayer, J. (2024). The EU policy on disinformation: Aims and legal basis. Journal of Media Law, 16(1), 18-27. doi: 10.1080/17577632.2024.2362478.
  3. Casero-Ripollés, A., Tuñón, J., & Bouza-García, L. (2023). The European approach to online disinformation: Geopolitical and regulatory dissonance. Humanities and Social Sciences Communications, 10, article number 657. doi: 10.1057/s41599-023-02179-8.
  4. Central Electoral Commission of the Republic of Moldova. (2024). Report on the results of the presidential elections and constitutional referendum of 20 October 2024. Retrieved from https://constcourt.md/ccdocview.php?docid=866&l=ro&tip=hotariri. 
  5. Deibert, R. (2020). Reset: Reclaiming the internet for civil society. Toronto: House of Anansi Press.
  6. DISARM Foundation. (2023). DISARM Navigator: A web-based tool for annotating and exploring DISARM matrices. Retrieved from https://disarmfoundation.github.io/disarm-navigator/.
  7. European External Action Service (EEAS). (2023). 1st EEAS report on foreign information manipulation and interference threats: Towards a framework for networked defence. Brussels: EEAS.
  8. European External Action Service (EEAS). (2024a). 2nd EEAS report on Foreign Information Manipulation and Interference threats: A framework for networked defence. Brussels: EEAS.
  9. European External Action Service (EEAS). (2024b). FIMI reports on the 2024 Moldovan elections. Brussels: EEAS StratCom.
  10. Fedoniuk, S., Karpchuk, N., & Yuskiv, B. (2023). Ukraineʼs information security policy: At the crossroads between Russia and the West. Czech Journal of Political Science / Politologický časopis, 30(3), 184-205. doi: 10.5817/PC2023-3-184.
  11. Hénin, N. (2023). FIMI: Towards a European redefinition of foreign interference. Brussels: EU DisinfoLab.
  12. Holvoet, M. (2022). International criminal liability for spreading disinformation in the context of mass atrocity. Journal of International Criminal Justice, 20(1), 223-250. doi: 10.1093/jicj/mqac014.
  13. Jescheck, H.H., & Weigend, T. (1996). Textbook on criminal law: General part (5th ed.). Berlin: Duncker & Humblot.
  14. Yuskiv, B., Karpchuk, N., Fedoniuk, S., Shturkhetskyy, S., & Krechetov, M. (2024). The Russian Federationʼs “fake news” intentions in the war against Ukraine. Slovak Journal of Political Sciences, 24(2), 180-217. doi: 10.31577/sjps.2024.24.10.
  15. Kaye, D. (2019). Speech police: The global struggle to govern the Internet. New York: Columbia Global Reports.
  16. Posetti, J., & Bontcheva, K. (2020). Disinfodemic: Deciphering COVID-19 disinformation. Paris: UNESCO.
  17. Proto, L., Lamoso-González, P., & Bouza García, L. (2025). The EUʼs FIMI turn: How the European Union External Action Service reframed the disinformation fight. Media and Communication, 13, article number 9474. doi: 10.17645/mac.9474.
  18. Prysiazhniuk, M. (2025). Strategic narratives and information warfare: Russian FIMI campaigns against Ukraineʼs Armed Forces in the context of war and societal impact. Culture. Society. Economy. Politics, 5(1), 88-108. doi: 10.2478/csep-2025-0007.
  19. Roozenbeek, J., & van der Linden, S. (2023). The psychology of misinformation. Cambridge: Cambridge University Press.
  20. Sorial, S., Morris, S., & Greste, P. (2024). Foreign interference and the incremental chilling of free speech. Federal Law Review, 52(1), 103-127. doi: 10.1177/0067205X241235983.
  21. Wheaton, S. (2023). EU Commission wants registry for foreign lobbyists. Retrieved from https://www.politico.eu/article/eu-commission-wants-registry-for-foreign-lobbyists/.