Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

Правова інституціоналізація лобіювання дає змогу відмежувати легітимне представництво інтересів від корупційних ризиків і прихованого впливу на владні рішення. Запуск Реєстру прозорості у вересні 2025 року, переговорна рамка вступу до Європейського Союзу та протидія збройній агресії актуалізували потребу опрацювання американського досвіду. Метою статті було встановлення умов, за яких американська модель паралельних режимів розкриття інформації може бути використана для побудови національної системи, що поєднує прозорість внутрішнього лобіювання з контролем за іноземним впливом. Методологію побудовано на порівняльно-правовому, історико-правовому, телеологічному й системно-структурному методах, доповнених документальним і описово-кількісним аналізом документованого корпусу в межах звуженого предмета. Встановлено, що два американські режими різняться не стільки ступенем суворості, скільки правовою природою: перший регулює представництво інтересів як складову демократичного процесу, другий є інструментом національної безпеки. Аргументовано, що їх взаємодія становить не колізію, а нормативно передбачений перетин режимів: виняток дає змогу агентові іноземного приватного принципала виконати обов’язок за суворішим режимом шляхом реєстрації за м’якшим, але його не застосовують, якщо принципалом або головним бенефіціаром діяльності є іноземний уряд чи іноземна політична партія. Обґрунтовано, що можливість міжрежимного заміщення породжується поєднанням чотирьох умов: самокваліфікації суб’єкта, оцінного змісту понять «контроль» і «головний бенефіціар», відсутності попередньої перевірки обраного режиму й істотної різниці в санкціях та ймовірності контролю. Аналіз засвідчив, що самостійний пункт обвинувачення за нормою про нереєстрацію став підставою для вироку лише в одній позиції, ще у двох порушення цієї норми було об’єктом змови, у трьох реєстрабельність визнано в позасудових процедурах, а п’ять інших позицій кваліфіковано виключно за суміжними нормами; через неоднорідність суб’єктів, стадій і процедур установлені частоти мають описовий характер. Сформульовано рекомендації щодо диференціації режимів за правовою природою принципала, процесуального унормування підстав передання матеріалів правоохоронним органам і розширення обсягу розкриття інформації з дотриманням вимог пропорційності